Відмінності між версіями «Характерник»
(Створена сторінка: '''Характе́рник, -ка, '''''м. ''Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. ''Став я шукать знахарів та ус...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Характе́рник, -ка, '''''м. ''Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. ''Став я шукать знахарів та усяких характерників. ''Стор. М. Пр. 41. | '''Характе́рник, -ка, '''''м. ''Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. ''Став я шукать знахарів та усяких характерників. ''Стор. М. Пр. 41. | ||
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ХАРАКТЕРНИК, а, ч. 1. заст. [[Чаклун]], чарівник (у 1 знач.). - Дід мій був запорожець.. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був і великий характерник: знався з відьмами, з чортами (Стор., І, 1957, 81); [Мусій:] Дивимось, аж то не наш в'язень, а щось неподобне.. Дак що ж, коли він, сам казав, що він характерник!. Бо як глянули до в'язниці, то то був там козак, а то вже стала дівчина... (Гр., II, 1963, 569). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Те саме, що [[чарівник]] 2. Видно, він очарував її, характерник чорнобровий!.. Вона мало що пам'ятає з того часу про той вечір (Мирний, І, 1954, 218); А спів Садовського! А Саксаганський-маг! Два характерники, Панас той і Микола, Що народилися в розложистих степах (Рильський, Поеми, 1957, 276). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Характерник 4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [[https://www.youtube.com/watch?v=xs7h8ql9lE4 Хто такий козак-характерник та чому він наводив страх на ворогів?]] | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[http://xn----7sbabirvo2ammddtcfe8b2a.xn--j1amh/articles/kharakternyk.html характерник]] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
Поточна версія на 13:08, 19 квітня 2024
Характе́рник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. М. Пр. 41.
Сучасні словники
ХАРАКТЕРНИК, а, ч. 1. заст. Чаклун, чарівник (у 1 знач.). - Дід мій був запорожець.. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був і великий характерник: знався з відьмами, з чортами (Стор., І, 1957, 81); [Мусій:] Дивимось, аж то не наш в'язень, а щось неподобне.. Дак що ж, коли він, сам казав, що він характерник!. Бо як глянули до в'язниці, то то був там козак, а то вже стала дівчина... (Гр., II, 1963, 569).
2. перен., розм. Те саме, що чарівник 2. Видно, він очарував її, характерник чорнобровий!.. Вона мало що пам'ятає з того часу про той вечір (Мирний, І, 1954, 218); А спів Садовського! А Саксаганський-маг! Два характерники, Панас той і Микола, Що народилися в розложистих степах (Рильський, Поеми, 1957, 276).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
[Хто такий козак-характерник та чому він наводив страх на ворогів?]
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA
