Відмінності між версіями «Ханиця»

Поточна версія на 12:45, 28 березня 2026

Хани́ця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.

Історія слова

«Сидить царь хан і цариця ханиця»

Слово хани́ця - це фемінітив, утворений від основи хан- за допомогою суфікса -иц(я), що є традиційним для української мови при створенні жіночих титулів (порівняйте: цар - цариця, князь - княгиня/князиця).

Слово ханиця походить від іменника «хан», який був запозичений в українську мову з тюркських мов (пор. тюрк. хан - «правитель, володар»). Титул хан широко вживався у народів Центральної Азії та Золотої Орди.

Прикметниково-іменникова форма ханиця утворена на українському ґрунті за допомогою суфікса -иця, що слугує для творення назв осіб жіночої статі (пор.: цариця, княгиня - княжниця). Отже, слово є поєднанням іншомовної основи (хан) та українського словотвірного елемента.

Сучасний словник

У сучасній українській літературній мові слово хани́ця вважається архаїзмом або історизмом. Замість нього частіше вживаються інші терміни:

• Ханша - найбільш розповсюджена форма (дружина хана або жінка-правителька у кочових народів);
• Ханум - (тюрк. hanım) шанобливе звертання до жінки або титул дружини хана, що є історично точнішим для східного контексту;
• Хатун - давній титул знатної жінки у тюркських та монгольських народів.

Слово має застарілий характер і в сучасній українській мові майже не вживається. Його замінює більш нормативна форма «ханша». Може траплятися у фольклорі, історичних джерелах або художніх творах.

Ілюстрації

Див. також

Найвідоміша фіксація слова міститься у «Словарі української мови» Бориса Грінченка. Грінченко посилається на працю етнографа Павла Чубинського (Чуб. I. 121). Це свідчить про те, що слово побутувало у народній творчості (казках, піснях, легендах), де описувалися правителі Сходу або Криму.

Також слово ханиця уживалося переважно в народному мовленні, фольклорі та замовляннях. Є варіантною формою до слова ханша. Образ ханиці часто поєднується з міфологічними уявленнями про владу та силу. Зокрема, у замовляннях слово функціонує в сакральному контексті:«там стоїть верба; під тією вербою сімсот коренів, а на тій вербі сімсот канатів, а на тих канатах видить сидить цар Хан і цариця Ханиця».

Для розширення контексту варто звернути увагу на споріднені терміни:

• Ханеня / Ханенко - син хана (нащадок ханського роду);
• Ханство - територія або держава, підвладна хану;
• Бек / Бег - титул нижчого рангу, дружина якого називалася бегум;
• Султана - дружина або донька султана.

Джерела та література

Використана література:

• Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 4, ст. 385.
• Верба // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. - 5-е вид. - Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015.- С. 110.

Використані інтернет джерела:

• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_(%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)