Відмінності між версіями «Хамний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хамний, -а, -е. '''Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76. Категорія:Ха)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Хамний, -а, -е. '''Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.  
+
'''Хамний, -а, -е. '''Гордый, высокомѣрный.
[[Категорія:Ха]]
+
 
 +
== Історія слова ==
 +
[[Файл:191150.jpeg|330x260px|обрамити|Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина]]
 +
 
 +
'''Слово хамний''' - це рідкісне, діалектне й застаріле українське слово, яке має дуже цікаву історію та специфічне значення, що відрізняється від сучасного розуміння кореня «хам».
 +
Слово зафіксоване в історичній лексикографії завдяки видатним українським мовознавцям рубежу XIX–XX століть.
 +
 
 +
'''Слово хамний походить від іменника «хам»,''' який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.
 +
 
 +
'''Походження та значення цього слова:'''
 +
* ''Етимологія (походження):'' cьогодні корінь (хам-) асоціюється з брутальністю, некультурністю (від біблійного Хама). Проте у західних говорах слово хамний (гордий, пихатий) могло розвинутися паралельно або під впливом семантики «ставити себе вище за інших», «дивитися на всіх як на слуг/хамів», або ж мати інше локальне походження (наприклад, у карпатських говорах слова, схожі на хам, часто означали велику силу, міць або важку упряж). В контексті Верхратського воно зафіксовано саме як «гордий, високомірний».
 +
 
 +
'''''Отже, слово хамний походить від іменника «хам»,''' який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.''
 +
 
 +
== Сучасний словник ==
 +
 
 +
'''У сучасній літературній українській мові слово хамний практично не використовується.''' Його витіснили більш уживані відповідники: гордий, пихатий, зарозумілий, зверхній. Може траплятися в художній літературі, історичних текстах або діалектному мовленні.
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 241702108-stock-photo-cute-proud-little-girl-in.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dd32dc83e0c10906fdad9d35663a0702-400x267.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x200px]]
 +
|}
 +
== Див. також ==
 +
[[Файл:Словарь укр языка Гринченко by Russianname.jpg|310x210px|обрамити|Словарь української мови]]
 +
 
 +
'''Найвідоміша поява цього слова''' - у знаменитому «Словарі української мови» Бориса Грінченка (1907–1909 рр.), Том 4, сторінка 385. Грінченко посилається на шифр Вх. Зн. 76.  
 +
 
 +
Це означає праremote '''праці Івана Верхратського''' - «Знадоби до словаря южноруского» (галицький та закарпатський мовознавець, який збирав діалектизми й фольклор Західної України).
 +
 
 +
'''Заміна слову хамний у значенні «гордий, високомѣрный», варто звернути увагу на такі літературні та діалектні синоніми:'''
 +
* ''Пихатий'' (надмінний, зарозумілий);
 +
* ''Високодумний / Високомірний'' (той, хто забагато про себе думає);
 +
* ''Гордовитий'' (сповнений гідності або гордині);
 +
* ''Зарозумілий'' (зарозуміла людина);
 +
* ''Бундючний'' (важливий, надутий, пихатий);
 +
* ''Надменний'' (погордивий до інших);
 +
* ''Гергепа / Герготати'' (діалектне: поводитися гордо, пишатися).
 +
 
 +
== Медіа ==
 +
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=pCP8IVZ6JEY}}
 +
 
 +
== Джерела та література ==
 +
=== Використана література:===
 +
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
* Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. - К., 1965. - С. 628–643.
 +
 
 +
=== Використані інтернет джерела: ===
 +
* https://hrinchenko.com/
 +
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 +
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 12:45, 28 березня 2026

Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.

Історія слова

Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина

Слово хамний - це рідкісне, діалектне й застаріле українське слово, яке має дуже цікаву історію та специфічне значення, що відрізняється від сучасного розуміння кореня «хам». Слово зафіксоване в історичній лексикографії завдяки видатним українським мовознавцям рубежу XIX–XX століть.

Слово хамний походить від іменника «хам», який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.

Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження): cьогодні корінь (хам-) асоціюється з брутальністю, некультурністю (від біблійного Хама). Проте у західних говорах слово хамний (гордий, пихатий) могло розвинутися паралельно або під впливом семантики «ставити себе вище за інших», «дивитися на всіх як на слуг/хамів», або ж мати інше локальне походження (наприклад, у карпатських говорах слова, схожі на хам, часто означали велику силу, міць або важку упряж). В контексті Верхратського воно зафіксовано саме як «гордий, високомірний».

Отже, слово хамний походить від іменника «хам», який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.

Сучасний словник

У сучасній літературній українській мові слово хамний практично не використовується. Його витіснили більш уживані відповідники: гордий, пихатий, зарозумілий, зверхній. Може траплятися в художній літературі, історичних текстах або діалектному мовленні.

Ілюстрації

Depositphotos 241702108-stock-photo-cute-proud-little-girl-in.jpg Dd32dc83e0c10906fdad9d35663a0702-400x267.jpg Images (1).jpg

Див. також

Словарь української мови

Найвідоміша поява цього слова - у знаменитому «Словарі української мови» Бориса Грінченка (1907–1909 рр.), Том 4, сторінка 385. Грінченко посилається на шифр Вх. Зн. 76.

Це означає праremote праці Івана Верхратського - «Знадоби до словаря южноруского» (галицький та закарпатський мовознавець, який збирав діалектизми й фольклор Західної України).

Заміна слову хамний у значенні «гордий, високомѣрный», варто звернути увагу на такі літературні та діалектні синоніми:

  • Пихатий (надмінний, зарозумілий);
  • Високодумний / Високомірний (той, хто забагато про себе думає);
  • Гордовитий (сповнений гідності або гордині);
  • Зарозумілий (зарозуміла людина);
  • Бундючний (важливий, надутий, пихатий);
  • Надменний (погордивий до інших);
  • Гергепа / Герготати (діалектне: поводитися гордо, пишатися).

Медіа

Джерела та література

Використана література:

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
  • Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. - К., 1965. - С. 628–643.

Використані інтернет джерела: