Відмінності між версіями «Халупник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Халупник, -ка, '''''м. ''Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271. Категорія:Ха) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Халупник, -ка, '''''м. ''Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271. | '''Халупник, -ка, '''''м. ''Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271. | ||
| − | [[Категорія: | + | [[ |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ХАЛУ́ПНИК, а, чол., іст. Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу. У халупників [XVI ст.] були тільки халупи (злиденні хати) (Історія УРСР, І, 1953, 129); Агій, що тут миру на віче зійшлось! І господар, і пан, і халупник (Іван Франко, XI, 1952, 390); Невже ота лісова квітка, що Любою зветься, виросла для вбогого халупника, який за вік і чорного хліба не наїсться? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 497). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 15. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]]]] | ||
Поточна версія на 10:08, 19 жовтня 2015
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271. [[
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХАЛУ́ПНИК, а, чол., іст. Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу. У халупників [XVI ст.] були тільки халупи (злиденні хати) (Історія УРСР, І, 1953, 129); Агій, що тут миру на віче зійшлось! І господар, і пан, і халупник (Іван Франко, XI, 1952, 390); Невже ота лісова квітка, що Любою зветься, виросла для вбогого халупника, який за вік і чорного хліба не наїсться? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 497). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 15.
Ілюстрації
|
|
|
|
