Відмінності між версіями «Фасия»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Фасия, -сиї, '''''ж. ''Гнѣвъ. Вх. Лем. 477. Категорія:Фа)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Фасия, -сиї, '''''ж. ''Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.  
 
'''Фасия, -сиї, '''''ж. ''Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.  
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B2'''Фасия']
 +
* Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі, почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування.
 +
Буває три види гніву:
 +
• гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямова¬ним на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів;
 +
• гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті;
 +
• гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність. Такий вид гніву найбільш противний Богу, оскільки Господь наголошує на тому, щоб щиро прощати образи.
 +
Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства.
 +
*Лють — крайня форма гніву.
 +
З біологічної точки зору, лють — це перезбуджений стан царини мозку, котрий впливає на формування психікою негативних емоційних відчуттів у свідомості людини, обумовлене надлишком збуджуючих речовин — природною їх генерацією, внаслідок якихось фізіологічних процесів, або введених у кров ззовні.
 +
Лютувати — виявляти безжальну ірраціональну жорстокість, нещадність (щодо людини).
 +
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Фасия1.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://poradnyk.com.ua/vidnosyny-i-simya/vidnosyny/yak-podolaty-gniv].
 +
* Психологічна практика стверджує, що гнів посідає одну з перших позицій у списку речей, які загрожують стосункам та, не в останню чергу, адекватності. Щоб зрозуміти, як абсолютно нормальні, як правило, закохані люди можуть перетворюватися на сварливих відьом, потрібно усвідомити простий факт: гнів дуже схожий на тимчасове божевілля. Коли він вражає вас, то можна наговорити своїй половинці таких слів, які б навіть не подумали говорити злочинцю. Погрози, прокляття, лайки і завжди ефективне «тихе бурчання» - ось далеко не весь список того, що стає зброєю у сімейному скандалі.
 +
Але чи можна упіймати розлюченого звіра? Ні!
 +
І хоча кожен з нас «закипає» при різних температурах, гнів – звісно, у розумних межах – є природною, навіть необхідною частиною стану людини. Коли він викликає праведне обурення та позитивні дії – це справа поетів та героїв. Але коли він починає вирувати і виходить з-під контролю, то може добряче попсувати навіть ідеальні стосунки. Різниця полягає в тому, наскільки добре ми можемо приборкувати, тренувати та спрямовувати оцей гнів, щоб не вкинути «яблуко розбрату» у душу вашого обранця.
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Фа]]
 
[[Категорія:Фа]]

Поточна версія на 23:20, 1 січня 2014

Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.

Сучасні словники

Фасия'

  • Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі, почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування.

Буває три види гніву: • гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямова¬ним на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів; • гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті; • гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність. Такий вид гніву найбільш противний Богу, оскільки Господь наголошує на тому, щоб щиро прощати образи. Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства.

  • Лють — крайня форма гніву.

З біологічної точки зору, лють — це перезбуджений стан царини мозку, котрий впливає на формування психікою негативних емоційних відчуттів у свідомості людини, обумовлене надлишком збуджуючих речовин — природною їх генерацією, внаслідок якихось фізіологічних процесів, або введених у кров ззовні. Лютувати — виявляти безжальну ірраціональну жорстокість, нещадність (щодо людини).


Ілюстрації

Фасия1.jpg

Див. також

  • [1].
  • Психологічна практика стверджує, що гнів посідає одну з перших позицій у списку речей, які загрожують стосункам та, не в останню чергу, адекватності. Щоб зрозуміти, як абсолютно нормальні, як правило, закохані люди можуть перетворюватися на сварливих відьом, потрібно усвідомити простий факт: гнів дуже схожий на тимчасове божевілля. Коли він вражає вас, то можна наговорити своїй половинці таких слів, які б навіть не подумали говорити злочинцю. Погрози, прокляття, лайки і завжди ефективне «тихе бурчання» - ось далеко не весь список того, що стає зброєю у сімейному скандалі.

Але чи можна упіймати розлюченого звіра? Ні! І хоча кожен з нас «закипає» при різних температурах, гнів – звісно, у розумних межах – є природною, навіть необхідною частиною стану людини. Коли він викликає праведне обурення та позитивні дії – це справа поетів та героїв. Але коли він починає вирувати і виходить з-під контролю, то може добряче попсувати навіть ідеальні стосунки. Різниця полягає в тому, наскільки добре ми можемо приборкувати, тренувати та спрямовувати оцей гнів, щоб не вкинути «яблуко розбрату» у душу вашого обранця.