Відмінності між версіями «Учення»
(Створена сторінка: '''Учення, -ня, '''''с. ''1) Ученіе. 2) Наставленіе. ''Колиб то він.... слухав батькового вчення та п...) |
|||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Учення, -ня, '''''с. ''1) Ученіе. 2) Наставленіе. ''Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. ''Кв. | + | '''Учення, -ня, '''''с. ''1) Ученіе. 2) Наставленіе. ''Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. ''Кв. |
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/uchennja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ), я, сер. | ||
+ | |||
+ | 1. Дія за значенням учити і учитися. Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 103); Товариші часом були не од того, щоб пожартувати з нього, проте мали за вірного товариша, допомагали йому в ученні, приневолювали навіть братись за книжку (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 105); От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123); | ||
+ | // Заняття з військової справи окремих підрозділів в армії, авіації та флоті. Пообідають [некрути]. Сонце вже повернуло з полудня. Барабан туркоче, знову на учення (Панас Мирний, I, 1949, 222); При стрільбі суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: — Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою... (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 116); Бадьоро, як на солдатському вченні, кинув [Йонька] на плече карабін (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 399). | ||
+ | |||
+ | 2. Сукупність теоретичних положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось. Ленінізм — пряме продовження вчення Маркса і Енгельса в нових історичних умовах, новий, вищий етап в розвитку революційної теорії (Комуніст України, 4, 1968, 13); Вчення про будову речовини, в основі якого лежать уявлення про молекули та їх рух, називається молекулярно-кінетичною теорією (Фізика, II, 1957, 17); Своїм вченням Коперник поклав початок розвиткові астрономії на цілком нових основах (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 60); Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Павло Тичина, II, 1957, 215); | ||
+ | // чиє. Система основних поглядів кого-небудь. Протест мільйонів селян і їх відчай — ось що злилося у вченні Толстого (Ленін, 20, 1971, 36); Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту (Микола Зеров, Вибр., 1966, 127); | ||
+ | // Сукупність основних положень, догматів якої-небудь релігії; віровчення. Християнське вчення. | ||
+ | |||
+ | 3. розм. Порада, настанова. Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 421). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник ]=== | ||
+ | УЧЕННЯ | ||
+ | 1) учение | ||
+ | 2) (совет, указание) разг. наставление, (чаще мн.) наставления | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53411/274921.html Словник синонімів]=== | ||
+ | УЧЕННЯ | ||
+ | (у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/учення УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ), я, с. | ||
+ | |||
+ | 1. Дія за знач. учи́ти і учи́тися. Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була! (Тесл., З книги життя, 1949, 103); Товариші часом були не од того, щоб пожартувати з нього, проте мали за вірного товариша, допомагали йому в ученні, приневолювали навіть братись за книжку (Вас., Вибр., 1954, 105); От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка (Хотк., І, 1966, 123); // Заняття з військової справи окремих підрозділів в армії, авіації та флоті. Пообідають [некрути]. Сонце вже повернуло з полудня. Барабан туркоче, знову на учення (Мирний, І, 1949, 222); При стрільбі суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: —Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою… (Гірник, Сонце.., 1958, 116); Бадьоро, як на солдатському вченні, кинув [Йонька] на плече карабін (Тют., Вир, 1964, 399). | ||
+ | |||
+ | 2. Сукупність теоретичних положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось. Ленінізм — пряме продовження вчення Маркса і Енгельса в нових історичних умовах, новий, вищий етап в розвитку революційної теорії (Ком. Укр., 4, 1968, 13); Вчення про будову речовини, в основі якого лежать уявлення про молекули та їх рух, називається молекулярно-кінетичною теорією (Фізика, II, 1957, 17); Своїм вченням Коперник поклав початок розвиткові астрономії на цілком нових основах (Астр., 1956, 60); Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Тич., II, 1957, 215); // чиє. Система основних поглядів кого-небудь. Протест мільйонів селян і їх відчай — ось що злилося у вченні Толстого (Ленін, 20, 1971, 36); Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту (Зеров, Вибр., 1966, 127); // Сукупність основних положень, догматів якої-небудь релігії; віровчення. Християнське вчення. | ||
+ | |||
+ | 3. розм. Порада, настанова. Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення (Кв.-Осн., II, 1956, 421). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Учення, ня, с. | ||
+ | |||
+ | 1) Ученіе. | ||
+ | |||
+ | 2) Наставленіе. Колиб то він…. слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61875-uchennja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв. | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | че́ння – іменник середнього роду | ||
+ | відмінок однина множина | ||
+ | називний уче́ння уче́ння | ||
+ | родовий уче́ння уче́нь | ||
+ | давальний уче́нню уче́нням | ||
+ | знахідний уче́ння уче́ння | ||
+ | орудний уче́нням уче́ннями | ||
+ | місцевий на/в уче́нні, уче́нню на/в уче́ннях | ||
+ | кличний уче́ння* уче́ння* | ||
+ | |||
+ | ===[http://enc-dic.com/synonym/Uchenie-153676.html Словник синонімів]=== | ||
+ | |||
+ | учение Преподавание, наставление, дрессировка; наука, дисциплина, доктрина; воззрение, теория, система.. | ||
+ | |||
+ | ===[http://enc-dic.com/academic/Uchenie-69322.html Малый академический словарь]=== | ||
+ | учение -я, ср. | ||
+ | 1. | ||
+ | Действие по знач. глаг. учить и учиться; обучение чему-л. (каким-л. знаниям, навыкам). | ||
+ | Учение было самое первоначальное. Читать, писать, поверхностные сведения из грамматики, первые четыре правила арифметики, краткая священная история — вот и все. Салтыков-Щедрин, Мелочи жизни. | ||
+ | Вдруг пронеслась весть, что Котька поступил в ученье к меднику Захаржевскому. В. Беляев, Старая крепость. | ||
+ | || обычно мн. ч. (уче́ния, -ий). | ||
+ | Учебные занятия отдельных войсковых подразделений в армии, авиации и флоте. | ||
+ | Бабаев на ученьях уходил с ротой далеко в поле, делал сложные наступления на позиции, не занятые никем, и возвращался в казармы с песнями по улицам. Сергеев-Ценский, Бабаев. | ||
+ | 2. | ||
+ | Совокупность теоретических положений в какой-л. области знаний, система взглядов на что-л. | ||
+ | Материалистическое учение. Учение Дарвина об эволюции видов. | ||
+ | □ | ||
+ | Учение о прибавочной стоимости есть краеугольный камень экономической теории Маркса. Ленин, Три источника и три составных части марксизма. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | |||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk/en/учення українська-англійська Словник]=== | ||
+ | учення | ||
+ | Переклад на англійську: | ||
+ | study | ||
+ | learning | ||
+ | learnedly | ||
+ | tutoring | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovari.yandex.ru/усение/перевод/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | учение | ||
+ | Существительное | ||
+ | c.р. | ||
+ | |||
+ | studies мн., learning; (ремеслу || of a trade) apprenticeship; instruction | ||
+ | отдавать в учение — apprentice | ||
+ | быть в учении — to be an apprentice | ||
+ | время учения — classes мн. | ||
+ | годы учения — school-years, school-days | ||
+ | кончить учение — to finish one's studies; (ремеслу || of a trade) to finish one's apprenticeship | ||
+ | |||
+ | (преподавание) teaching | ||
+ | |||
+ | (совокупность теоретических положений) teaching; doctrine | ||
+ | учение Дарвина — Darwinism | ||
+ | |||
+ | воен. exercise | ||
+ | проводить учение — to exercise воен. | ||
+ | строевое учение — drill | ||
+ | тактическое учение — tactical exercise | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://enc-dic.com/ozhegov/Uchenie-37438.html Толковый словарь Ожегова]=== | ||
+ | Учение | ||
+ | -я, ср. 1. ок. учить, -ся. 2. Совокупность теоретических положений о какой-н. области явлений действительности. Философские учения, У. Дарвина. 3. обычно лен. Высшая форма воинского обучения (соединений, частей, подразделений и органов управления) в условиях, близких к боевым. Военные учения. Стратегические, тактические, оперативные учения. На учениях. | ||
+ | |||
+ | ===[http://enc-dic.com/enc_bible/Uchenie-4197.html Библейская энциклопедия Брокгауза]=== | ||
+ | Учение | ||
+ | I. | ||
+ | |||
+ | Уже в ВЗ возносится хвала У. Божеств. мудрости (Притч 4:2; 5:1). Царь Иосафат посылал своих князей учить народ (2Пар 17:7). Всякое праведное У. исходит от Бога, через него Он являет Свою святую волю, дарует людям благоразумие и мудрость. У. мудрого - это источник жизни (Притч 13:14). Моисей был научен Богом (Исх 4:12,15) таким образом, что мог наставлять израильтян в Божьих уставах и законах (Исх 18:20). Божье У. затрагивало все области жизни и требовало полного послушания (см. Закон). Свящ. книги, содержавшие основы Божьего У., хранились в святилище (ср. 4Цар 22:8 и след.). Священники должны были истолковывать У. народу, но не все из священнослужителей исполняли свои обязанности должным образом, за что их строго осуждали израил. пророки (Ос 4:6; Мих 3:11). | ||
+ | |||
+ | II. | ||
+ | |||
+ | Греч. слово дидаскалиа означает в Септуагинте и в НЗ "преподавание", "обучение", а также "то, чему учат", т.е. собственно У. Согл. Рим 12:6,7, дар У. принадлежит к числу даров Духа; обладающий этим даром должен использовать его по назначению (ст. 7). Епископам необходимо постоянно "заниматься учением" (1Тим 4:13,16); они должны быть "учительными" (1Тим 3:2; 2Тим 2:24), т.е. способными научить других (ст. 2). | ||
+ | |||
+ | III: | ||
+ | |||
+ | 1) в НЗ говорится об У. Иисуса (Ин 7:16,17) и об апостольском У. Евангелия, преподанном Духом истины (Ин 14:26; 16:13) и основанном на слове и на спасающем деле Иисуса Христа (Ин 16:14). Именно на этом У. строится Церковь. Следует постоянно пребывать в У. апостолов (Деян 2:42; 1Тим 4:16; 2Тим 3:10), в к-ром воплощено откровение Бога, засвидет-вованное в Библии и исполненное в Иисусе Христе (1Тим 6:3; 2Тим 3:16; Тит 2:10). Это У. названо "здравым" (1Тим 1:10; 2Тим 4:3; Тит 1:9; 2:1), "добрым" (1Тим 4:6), "чистым" (Тит 2:7) У., Божиим У. (ст. 10), У. Христовым (2Ин 9). Христ. Церкви предписывается также изучать ветхозаветные Писания (Рим 15:4; 2Тим 3:16); | ||
+ | |||
+ | 2) уже в ВЗ звучит предостережение от обмана (Пс 23:4) и от пустого У. (Иер 10:8), но лишь в НЗ У. Церкви решит. противопоставляется лжеучениям (Гал 1:6-9; Деян 15:24), У. бесовским (1Тим 4:1), У. человеч. и земным (Кол 2:22), чуждым и обольстит. (Еф 4:14; Евр 13:9), являющимся источниками лжи, тьмы и безбожия. Ложное У. "распространяется, как рак" (2Тим 2:17) и уводит людей с пути истинного (2Пет 2:15). Поэтому для верующих звучит предостережение: "Испытывайте духов" (1Ин 4:1 и след.) и "Берегитесь!" (Мф 16:6). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5-9e6u8v1l.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34882998.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:654_14.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TBihooava1Y.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| hSWExis_muE}} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=hSWExis_muE | ||
+ | {{#ev:youtube| VxRk7MngCfA}} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=VxRk7MngCfA | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Уч]] | [[Категорія:Уч]] |
Поточна версія на 17:10, 17 грудня 2014
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ), я, сер.
1. Дія за значенням учити і учитися. Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 103); Товариші часом були не од того, щоб пожартувати з нього, проте мали за вірного товариша, допомагали йому в ученні, приневолювали навіть братись за книжку (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 105); От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123); // Заняття з військової справи окремих підрозділів в армії, авіації та флоті. Пообідають [некрути]. Сонце вже повернуло з полудня. Барабан туркоче, знову на учення (Панас Мирний, I, 1949, 222); При стрільбі суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: — Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою... (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 116); Бадьоро, як на солдатському вченні, кинув [Йонька] на плече карабін (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 399).
2. Сукупність теоретичних положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось. Ленінізм — пряме продовження вчення Маркса і Енгельса в нових історичних умовах, новий, вищий етап в розвитку революційної теорії (Комуніст України, 4, 1968, 13); Вчення про будову речовини, в основі якого лежать уявлення про молекули та їх рух, називається молекулярно-кінетичною теорією (Фізика, II, 1957, 17); Своїм вченням Коперник поклав початок розвиткові астрономії на цілком нових основах (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 60); Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Павло Тичина, II, 1957, 215); // чиє. Система основних поглядів кого-небудь. Протест мільйонів селян і їх відчай — ось що злилося у вченні Толстого (Ленін, 20, 1971, 36); Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту (Микола Зеров, Вибр., 1966, 127); // Сукупність основних положень, догматів якої-небудь релігії; віровчення. Християнське вчення.
3. розм. Порада, настанова. Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 421).
Українсько-російський словник
УЧЕННЯ 1) учение 2) (совет, указание) разг. наставление, (чаще мн.) наставления
Словник синонімів
УЧЕННЯ (у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова
УКРЛІТ.ORG_Cловник
УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ), я, с.
1. Дія за знач. учи́ти і учи́тися. Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була! (Тесл., З книги життя, 1949, 103); Товариші часом були не од того, щоб пожартувати з нього, проте мали за вірного товариша, допомагали йому в ученні, приневолювали навіть братись за книжку (Вас., Вибр., 1954, 105); От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка (Хотк., І, 1966, 123); // Заняття з військової справи окремих підрозділів в армії, авіації та флоті. Пообідають [некрути]. Сонце вже повернуло з полудня. Барабан туркоче, знову на учення (Мирний, І, 1949, 222); При стрільбі суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: —Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою… (Гірник, Сонце.., 1958, 116); Бадьоро, як на солдатському вченні, кинув [Йонька] на плече карабін (Тют., Вир, 1964, 399).
2. Сукупність теоретичних положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось. Ленінізм — пряме продовження вчення Маркса і Енгельса в нових історичних умовах, новий, вищий етап в розвитку революційної теорії (Ком. Укр., 4, 1968, 13); Вчення про будову речовини, в основі якого лежать уявлення про молекули та їх рух, називається молекулярно-кінетичною теорією (Фізика, II, 1957, 17); Своїм вченням Коперник поклав початок розвиткові астрономії на цілком нових основах (Астр., 1956, 60); Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Тич., II, 1957, 215); // чиє. Система основних поглядів кого-небудь. Протест мільйонів селян і їх відчай — ось що злилося у вченні Толстого (Ленін, 20, 1971, 36); Не заперечую: тяжко учення Еллади найтонші В вірші покласти латинські і все розповісти достоту (Зеров, Вибр., 1966, 127); // Сукупність основних положень, догматів якої-небудь релігії; віровчення. Християнське вчення.
3. розм. Порада, настанова. Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення (Кв.-Осн., II, 1956, 421).
Учення, ня, с.
1) Ученіе.
2) Наставленіе. Колиб то він…. слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
«Словники України on-line»
че́ння – іменник середнього роду
відмінок однина множина називний уче́ння уче́ння родовий уче́ння уче́нь давальний уче́нню уче́нням знахідний уче́ння уче́ння орудний уче́нням уче́ннями місцевий на/в уче́нні, уче́нню на/в уче́ннях кличний уче́ння* уче́ння*
Словник синонімів
учение Преподавание, наставление, дрессировка; наука, дисциплина, доктрина; воззрение, теория, система..
Малый академический словарь
учение -я, ср. 1. Действие по знач. глаг. учить и учиться; обучение чему-л. (каким-л. знаниям, навыкам). Учение было самое первоначальное. Читать, писать, поверхностные сведения из грамматики, первые четыре правила арифметики, краткая священная история — вот и все. Салтыков-Щедрин, Мелочи жизни. Вдруг пронеслась весть, что Котька поступил в ученье к меднику Захаржевскому. В. Беляев, Старая крепость. || обычно мн. ч. (уче́ния, -ий). Учебные занятия отдельных войсковых подразделений в армии, авиации и флоте. Бабаев на ученьях уходил с ротой далеко в поле, делал сложные наступления на позиции, не занятые никем, и возвращался в казармы с песнями по улицам. Сергеев-Ценский, Бабаев. 2. Совокупность теоретических положений в какой-л. области знаний, система взглядов на что-л. Материалистическое учение. Учение Дарвина об эволюции видов. □ Учение о прибавочной стоимости есть краеугольный камень экономической теории Маркса. Ленин, Три источника и три составных части марксизма.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
учення Переклад на англійську: study learning learnedly tutoring
ЯНДЕКС словари
учение Существительное c.р.
studies мн., learning; (ремеслу || of a trade) apprenticeship; instruction отдавать в учение — apprentice быть в учении — to be an apprentice время учения — classes мн. годы учения — school-years, school-days кончить учение — to finish one's studies; (ремеслу || of a trade) to finish one's apprenticeship
(преподавание) teaching
(совокупность теоретических положений) teaching; doctrine учение Дарвина — Darwinism
воен. exercise проводить учение — to exercise воен. строевое учение — drill тактическое учение — tactical exercise
Толковый словарь Ожегова
Учение -я, ср. 1. ок. учить, -ся. 2. Совокупность теоретических положений о какой-н. области явлений действительности. Философские учения, У. Дарвина. 3. обычно лен. Высшая форма воинского обучения (соединений, частей, подразделений и органов управления) в условиях, близких к боевым. Военные учения. Стратегические, тактические, оперативные учения. На учениях.
Библейская энциклопедия Брокгауза
Учение I.
Уже в ВЗ возносится хвала У. Божеств. мудрости (Притч 4:2; 5:1). Царь Иосафат посылал своих князей учить народ (2Пар 17:7). Всякое праведное У. исходит от Бога, через него Он являет Свою святую волю, дарует людям благоразумие и мудрость. У. мудрого - это источник жизни (Притч 13:14). Моисей был научен Богом (Исх 4:12,15) таким образом, что мог наставлять израильтян в Божьих уставах и законах (Исх 18:20). Божье У. затрагивало все области жизни и требовало полного послушания (см. Закон). Свящ. книги, содержавшие основы Божьего У., хранились в святилище (ср. 4Цар 22:8 и след.). Священники должны были истолковывать У. народу, но не все из священнослужителей исполняли свои обязанности должным образом, за что их строго осуждали израил. пророки (Ос 4:6; Мих 3:11).
II.
Греч. слово дидаскалиа означает в Септуагинте и в НЗ "преподавание", "обучение", а также "то, чему учат", т.е. собственно У. Согл. Рим 12:6,7, дар У. принадлежит к числу даров Духа; обладающий этим даром должен использовать его по назначению (ст. 7). Епископам необходимо постоянно "заниматься учением" (1Тим 4:13,16); они должны быть "учительными" (1Тим 3:2; 2Тим 2:24), т.е. способными научить других (ст. 2).
III:
1) в НЗ говорится об У. Иисуса (Ин 7:16,17) и об апостольском У. Евангелия, преподанном Духом истины (Ин 14:26; 16:13) и основанном на слове и на спасающем деле Иисуса Христа (Ин 16:14). Именно на этом У. строится Церковь. Следует постоянно пребывать в У. апостолов (Деян 2:42; 1Тим 4:16; 2Тим 3:10), в к-ром воплощено откровение Бога, засвидет-вованное в Библии и исполненное в Иисусе Христе (1Тим 6:3; 2Тим 3:16; Тит 2:10). Это У. названо "здравым" (1Тим 1:10; 2Тим 4:3; Тит 1:9; 2:1), "добрым" (1Тим 4:6), "чистым" (Тит 2:7) У., Божиим У. (ст. 10), У. Христовым (2Ин 9). Христ. Церкви предписывается также изучать ветхозаветные Писания (Рим 15:4; 2Тим 3:16);
2) уже в ВЗ звучит предостережение от обмана (Пс 23:4) и от пустого У. (Иер 10:8), но лишь в НЗ У. Церкви решит. противопоставляется лжеучениям (Гал 1:6-9; Деян 15:24), У. бесовским (1Тим 4:1), У. человеч. и земным (Кол 2:22), чуждым и обольстит. (Еф 4:14; Евр 13:9), являющимся источниками лжи, тьмы и безбожия. Ложное У. "распространяется, как рак" (2Тим 2:17) и уводит людей с пути истинного (2Пет 2:15). Поэтому для верующих звучит предостережение: "Испытывайте духов" (1Ин 4:1 и след.) и "Берегитесь!" (Мф 16:6).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=hSWExis_muE
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=VxRk7MngCfA