Відмінності між версіями «Усміхатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбну...)
 
(→‎Медіа)
 
(не показано 12 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.  
 
'''Усміхатися, -хаюся, -єшся, '''сов. в. '''усміхнутися, -хнуся, -нешся, '''''гл. ''Улыбаться, улыбнуться. ''І любуються, і радіють, і усміхаються. ''Рудч. Ск. І. 131.  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/usmikhatysja Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.
 +
 +
1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135);  * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86);
 +
//  Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225).
 +
♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.
 +
 +
2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354);
 +
//  із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154);
 +
//  Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/47/53411/350692.html "Словопедія" ]===
 +
УСМІХАТИСЯ
 +
несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися
 +
улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/усміхатися УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
===[http://www.ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/usmihatysya.18791 Рідна мова]===
 +
УСМІХАТИСЯ
 +
 +
дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61487-usmikhatysja.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
 +
Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/186101/усміхатися Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
усміхатися
 +
(всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док.
 +
1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь.
 +
2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ph_exC7JoP6cW_29082013.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1292179627_9.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:149375510168861381.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:rutub.ru|eabdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a}}
 +
http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/
 +
 +
Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 
[[Категорія:Ус]]
 
[[Категорія:Ус]]

Поточна версія на 23:31, 6 грудня 2014

Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І. 131.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УСМІХАТИСЯ (ВСМІХАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УСМІХНУТИСЯ (ВСМІХНУТИСЯ), нуся, нешся, док.

1. Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). Як же то зрадів Василь Невольник, побачивши Шраменка!.. І божий чоловік [сліпий] зрадів: аж усміхавсь, облапуючи кругом Петра (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Хто б не прийшов до хати — старий, малий, хорий, здоровий, багатий, — кожний виходить усміхаючися, з радістю в серці: вже якось уміла [Олена] кожному сказати щось таке приємне, чим-небудь потішити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); Тарас бачив лише брови, очі, усмішку, — і раптом сам усміхнувся щиро й радісно (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 56); Дивляться [жінки] мовчки на грізного свого гостя, на батька Пугача, не скаже він хоть словечка млякшого, чи не всміхнеться до них (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135); * Образно. Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86); // Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. Старий путіловець — начштабу — лише усміхався, «партизанщина», казав він вибачливо й водночас лагідно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Вона [Лукія] не всміхається до робітників запобігливо, як це часом буває з іншим начальством, їй не треба до них так усміхатись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Дай же руку, любий друже, усміхнись мені! (Володимир Сосюра, II, 1958, 225). ♦ Усміхатися (усміхнутися) аж до вух див. вухо.

2. перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. Христя молода, до неї усе усміхається; їй здається усе таким привітним та гарним... (Панас Мирний, III, 1954, 199); Прийдешнє усміхалося йому рожевими картинами, поривало до поезії (Яків Качура, II, 1958, 354); // із сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. Щастя усміхнулось йому і відтоді вже його не покидало (Іван Франко, V, 1951, 284); Нарешті нам таки усміхнулось щастя. Зійшовши на якесь узгір'я, ми побачили ліхтарі, почули близький гудок паровоза (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 25); А може, й справді — у Києві, у тій художній школі, нарешті усміхнеться йому доля, може, сам там він стане знаменитим або хоч би хорошим художником (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 154); // Бути можливим у недалекому майбутньому. — Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу, де йому вже от-от усміхались екзамени і дипломи (Іван Франко, II, 1950, 370); — Сексте, які сподівання тобі усміхаються в Римі, Маєш надії які? Чи тобі мріється що? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 340).

"Словопедія"

УСМІХАТИСЯ несов. - усміхатися, всміхатися, сов. - усміхнутися, всміхнутися 

улыбаться, улыбнуться; разг. осклабляться, осклабиться (широко); усмехаться, усмехнуться (иронически, недоверчиво и т.п.)

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Рідна мова

УСМІХАТИСЯ

дарувати усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти зуби; (до кого) вітати кого; (чим, кому) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щастити, таланити, (із сл. дорога) передбачатися, пахнути, світити, лежати, стелитися; осміхатися.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

усміхатися (всміха́тися), -а́юся, -а́єшся, недок., усміхну́тися (всміхну́тися), -ну́ся, -не́шся, док. 1) Усмішкою виявляти певні почуття (перев. радість, задоволення і т. ін.). || Усмішкою виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь, відповідати на що-небудь. 2) перен. Сприяти, допомагати кому-небудь в успіху, удачі; обіцяти щось приємне, радісне. || зі сл. щастя, доля. Щастити, таланити комусь. || Бути можливим у недалекому майбутньому.

Ілюстрації

Ph exC7JoP6cW 29082013.jpg 1292179627 9.jpg 149375510168861381.jpg

Медіа

Тег EmbedVideo не может распознать сервис "rutub.ru".

http://rutube.ru/video/abdb5ffb6ef75c622320329fcdf65a7a/

Більше читайте тут: [посилання http://ves-elo.ru/index.php/interesno/54-a-vy-ne-znali/894-interesnye-fakty-ob-ulybke.html]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Усміхатися&oldid=126586