Відмінності між версіями «Усей»
(Створена сторінка: '''Усей, уся, усе, '''''мѣст. ''= '''Увесь. ''' Категорія:Ус) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Усей, уся, усе, '''''мѣст. ''= '''Увесь. ''' | '''Усей, уся, усе, '''''мѣст. ''= '''Увесь. ''' | ||
[[Категорія:Ус]] | [[Категорія:Ус]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | всього, займ. означ., діал. | ||
| + | 1. Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. | ||
| + | // Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. Усей об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах усей був (Іван Котляревський, I, 1952, 124) | ||
| + | // у сполуч. з кільк. числ. Указує на повну кількість, виражену цим числівником. Коли б сім собак, то б од усих сімох од'їлась (Номис, 1864, № 3345) | ||
| + | // у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. Усю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. ім. все, всього, сер. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха (Леся Українка, I, 1951, 180); | ||
| + | // всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. Сіли обідати. Усі мовчки їли (Панас Мирний, IV, 1955, 116); | ||
| + | // все, мн. всі. Уживається як узагальнююче слово при переліку. [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! ..Обличчя, постать, очі — все, усе я бачила вже десь давно!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 148); | ||
| + | |||
| + | 3. при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполуки способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії. Комар присів на лоб, щоб з усеї сили Свій гострий носик устромить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 193); | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | https://www.ldoceonline.com/dictionary/all | ||
| + | https://www.duden.de/rechtschreibung/alle_Pronomen_Zahlwort | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/vesj | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:46, 22 листопада 2021
Усей, уся, усе, мѣст. = Увесь.
Сучасні словники
всього, займ. означ., діал. 1. Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. // Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. Усей об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах усей був (Іван Котляревський, I, 1952, 124) // у сполуч. з кільк. числ. Указує на повну кількість, виражену цим числівником. Коли б сім собак, то б од усих сімох од'їлась (Номис, 1864, № 3345) // у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. Усю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38);
2. у знач. ім. все, всього, сер. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха (Леся Українка, I, 1951, 180); // всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. Сіли обідати. Усі мовчки їли (Панас Мирний, IV, 1955, 116); // все, мн. всі. Уживається як узагальнююче слово при переліку. [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! ..Обличчя, постать, очі — все, усе я бачила вже десь давно!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 148);
3. при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполуки способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії. Комар присів на лоб, щоб з усеї сили Свій гострий носик устромить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 193);
Іншими мовами
https://www.ldoceonline.com/dictionary/all https://www.duden.de/rechtschreibung/alle_Pronomen_Zahlwort
