Відмінності між версіями «Умовляти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Умовляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''умовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Уговаривать, уговорить. ''Батько ї...) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Умовляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''умовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Уговаривать, уговорить. ''Батько їх умовляв, мати їх умовляє ні! ''Рудч. Ск. ІІ. 78. ''Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. ''МВ. І. 29. | '''Умовляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''умовити, -влю, -виш, '''''гл. ''Уговаривать, уговорить. ''Батько їх умовляв, мати їх умовляє ні! ''Рудч. Ск. ІІ. 78. ''Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. ''МВ. І. 29. | ||
[[Категорія:Ум]] | [[Категорія:Ум]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''УМОВЛЯТИ (ВМОВЛЯТИ)''', яю, яєш, недок., '''УМОВИТИ (ВМОВИТИ)''', влю, виш; мн. умовлять; док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. також із прямою мовою, додатковим підрядним реченням, інфін. або чим, рідко на що. Переконувати кого-небудь, схиляючи до чогось. ''Всі вмовляють [Олесю] та просять: — Не йди за кріпака, не йди! (Марко Вовчок, I, 1955, 23).'' | ||
| + | |||
| + | 2. перев. недок. Заспокоювати, утішати словами. ''Обійма [Тишко] її та все вмовляє: — Не журіться, мамо, не плачте, Сєменко вернеться (Марко Вовчок, I, 1955, 34).'' | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/umovljaty Словник української мови], [https://slova.com.ua/word/умовляти slova.com.ua] | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Umovliaty1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Umovliaty2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Umovliaty3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Umovliaty4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|UkzZ5jnmPPY}} | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | [https://translate.google.com/?hl=ru&sl=uk&tl=en&text=умовляти&op=translate Англійською: persuade] | ||
| + | |||
| + | [https://translate.google.com/?hl=ru&sl=uk&tl=de&text=умовляти&op=translate Німецькою: überreden] | ||
| + | |||
| + | [https://translate.google.com/?hl=ru&sl=uk&tl=fr&text=умовляти&op=translate Французькою: persuader] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 17:11, 13 листопада 2022
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Сучасні словники
УМОВЛЯТИ (ВМОВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УМОВИТИ (ВМОВИТИ), влю, виш; мн. умовлять; док., перех.
1. також із прямою мовою, додатковим підрядним реченням, інфін. або чим, рідко на що. Переконувати кого-небудь, схиляючи до чогось. Всі вмовляють [Олесю] та просять: — Не йди за кріпака, не йди! (Марко Вовчок, I, 1955, 23).
2. перев. недок. Заспокоювати, утішати словами. Обійма [Тишко] її та все вмовляє: — Не журіться, мамо, не плачте, Сєменко вернеться (Марко Вовчок, I, 1955, 34).
Словник української мови, slova.com.ua
Ілюстрації
|
|
|
|
