Відмінності між версіями «Ужиток»
(Створена сторінка: '''Ужиток, -ку, '''''м. ''1) Польза. ''Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. ''Мет. 78. ''З мене не...) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | [[Категорія: | + | 1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Іван Франко, VI, 1951, 159); Водички з джерела лиш на потреби вжитку ледве вистачає (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 102); Тут [в МТС] стільки машин стоїть без ужитку, і в той же час в одному Кам'яному Броді непочатий край роботи! (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 180); Олесь Гончар тяжіє до надання слову більшого значення, ніж те, що воно має в буденному вжитку, він робить його місткішим, вагомішим (Радянське літературознавство, 4, 1968, 46). Бути в ужитку — бути у користуванні, застосуванні; Виходити (вийти) з ужитку див. виходити; Предмети (речі) домашнього (хатнього) вжитку — предмети (речі), якими повсякденно користуються в побуті; Предмети (товари) широкого вжитку — предмети (речі), які мають широке використання, застосування. Небаченими темпами розвиватиметься виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та інших товарів широкого вжитку (Комуніст України, 8, 1964, 8); Увійти в [широкий, щоденний] ужиток — почати широко використовуватися, щоденно застосовуватися. Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці, що тоді ввійшли в ужиток (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 136); В щоденний ужиток радянського народу все більше входить правило: «Всі за одного і один за всіх» (Комуніст України, 6, 1960, 51). |
| + | 2. перев. мн., заст. Майно, добро; достатки. Великі болота-багнюки Поганськими вжитками гатили [русини]. — І саквами, й опанчами, й кожухами, І всяким добром половецьким Мости мостили (Панас Мирний, V, 1955, 264); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 381). | ||
| + | 3. розм. Користь, вигода. В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 363); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку (Марко Вовчок, VI, 1956, 276); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас. бо інакше керма пішла би на воду, і там уже з неї нема вжитку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 396). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Depositphotos_139403312-stock-photo-big-family-on-couch.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Images.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Depositphotos 12355653-stock-photo-big-family-in-autumn-park.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Чычффчфчфчфч.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/uzhytok | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 07:27, 12 листопада 2018
Сучасні словники
1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Іван Франко, VI, 1951, 159); Водички з джерела лиш на потреби вжитку ледве вистачає (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 102); Тут [в МТС] стільки машин стоїть без ужитку, і в той же час в одному Кам'яному Броді непочатий край роботи! (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 180); Олесь Гончар тяжіє до надання слову більшого значення, ніж те, що воно має в буденному вжитку, він робить його місткішим, вагомішим (Радянське літературознавство, 4, 1968, 46). Бути в ужитку — бути у користуванні, застосуванні; Виходити (вийти) з ужитку див. виходити; Предмети (речі) домашнього (хатнього) вжитку — предмети (речі), якими повсякденно користуються в побуті; Предмети (товари) широкого вжитку — предмети (речі), які мають широке використання, застосування. Небаченими темпами розвиватиметься виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та інших товарів широкого вжитку (Комуніст України, 8, 1964, 8); Увійти в [широкий, щоденний] ужиток — почати широко використовуватися, щоденно застосовуватися. Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці, що тоді ввійшли в ужиток (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 136); В щоденний ужиток радянського народу все більше входить правило: «Всі за одного і один за всіх» (Комуніст України, 6, 1960, 51). 2. перев. мн., заст. Майно, добро; достатки. Великі болота-багнюки Поганськими вжитками гатили [русини]. — І саквами, й опанчами, й кожухами, І всяким добром половецьким Мости мостили (Панас Мирний, V, 1955, 264); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 381). 3. розм. Користь, вигода. В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 363); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку (Марко Вовчок, VI, 1956, 276); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас. бо інакше керма пішла би на воду, і там уже з неї нема вжитку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 396).
Ілюстрації
|
|
|
|
