Відмінності між версіями «Убожство»
(Створена сторінка: '''Убожство, -ва, '''''с. ''Убожество. ''Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні пос...) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Убожство, -ва, '''''с. ''Убожество. ''Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. ''К. ЧР. 199. | '''Убожство, -ва, '''''с. ''Убожество. ''Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. ''К. ЧР. 199. | ||
[[Категорія:Уб]] | [[Категорія:Уб]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | УБО́ЖСТВО (ВБО́ЖСТВО), а, сер., заст. | ||
+ | |||
+ | 1. Убозтво, убогість, бідність. — А я ж прожила свій вік за панщини, в убожестві... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); — Той же зоставсь у в убожестві, а йому фортуна на війні послужила, у старшину, у значне козацтво ускочив (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 118); Чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами (Панас Мирний, I, 1949, 162); То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 75); Вбожество нашого знання нам сумнівом серце турбує: Як учинилося те, що споруда всесвітня постала, Як і коли їй настане кінець — і чи довго ще можуть Стіни всесвітні витримувать буйних стихій колотнечу? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 200); Маркс переконливо показав, що панування капіталу привело до цілковитого відчуження праці, що воно фізично і духовно калічить і спотворює людину, породжуючи розумове убожество і моральну злиденність в середовищі панівних класів (Радянське літературознавство, 5, 1968, 8). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. розм. Про бідну людину. — Боже мій! Я одразу догадалась!.. Запросив якесь убожество!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 132); | ||
+ | // зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Коли він [Іван] не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона [Антоніна] робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uboz1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uboz2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uboz3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:24, 27 листопада 2018
Убожство, -ва, с. Убожество. Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. К. ЧР. 199.
Зміст
Сучасні словники
УБО́ЖСТВО (ВБО́ЖСТВО), а, сер., заст.
1. Убозтво, убогість, бідність. — А я ж прожила свій вік за панщини, в убожестві... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); — Той же зоставсь у в убожестві, а йому фортуна на війні послужила, у старшину, у значне козацтво ускочив (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 118); Чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами (Панас Мирний, I, 1949, 162); То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 75); Вбожество нашого знання нам сумнівом серце турбує: Як учинилося те, що споруда всесвітня постала, Як і коли їй настане кінець — і чи довго ще можуть Стіни всесвітні витримувать буйних стихій колотнечу? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 200); Маркс переконливо показав, що панування капіталу привело до цілковитого відчуження праці, що воно фізично і духовно калічить і спотворює людину, породжуючи розумове убожество і моральну злиденність в середовищі панівних класів (Радянське літературознавство, 5, 1968, 8).
2. розм. Про бідну людину. — Боже мій! Я одразу догадалась!.. Запросив якесь убожество!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 132); // зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Коли він [Іван] не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона [Антоніна] робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406).