Відмінності між версіями «Бусурмен»
(Створена сторінка: '''Бусурмен и пр. '''См. '''Бусурман и пр. ''' Категорія:Бу) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бу]] | [[Категорія:Бу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''БУСУРМЕ́Н''', а, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. заст., нар.-поет. Про людину іншої віри (переважно про магометанина). «Ріж! і бий! Катуй невіру бусурмана!» Кричать за муром (Тарас Шевченко, I, 1951, 201); Хто не знає «Мекки», куди збиралось з цілого повіту панство, як на Магометову могилу бусурмани з цілого світу? (Панас Мирний, II, 1954, 106); — Три роки вибув я на каторзі турецькій.. Покалічено тоді мене добре. А надто годували погано бусурмени: цвілими сухарями та смердючою водою (Борис Грінченко, I, 1963, 345); Бусурман ступив, хитаючись, вперед. І впав лицем в шорсткий намет (Микола Бажан, Роки, 1957, 235). | ||
+ | |||
+ | 2. Уживається як лайливе слово. — Ходив на той куток, батько посилали до одного чоловіка. Тогобіцькі парубки погнались, ледве втік. От бусурмени! (Марко Кропивницький, II, 1958, 129); — Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларівона? .. То ти казав, що я тобі за батька рідного був, а це й писати лінуєшся (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 27). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 264. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Busurmen.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Busurmen1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Busurmen2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Busurmen3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/busurman | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 20:14, 3 листопада 2017
Бусурмен и пр. См. Бусурман и пр.
Зміст
Сучасні словники
БУСУРМЕ́Н, а, чол.
1. заст., нар.-поет. Про людину іншої віри (переважно про магометанина). «Ріж! і бий! Катуй невіру бусурмана!» Кричать за муром (Тарас Шевченко, I, 1951, 201); Хто не знає «Мекки», куди збиралось з цілого повіту панство, як на Магометову могилу бусурмани з цілого світу? (Панас Мирний, II, 1954, 106); — Три роки вибув я на каторзі турецькій.. Покалічено тоді мене добре. А надто годували погано бусурмени: цвілими сухарями та смердючою водою (Борис Грінченко, I, 1963, 345); Бусурман ступив, хитаючись, вперед. І впав лицем в шорсткий намет (Микола Бажан, Роки, 1957, 235).
2. Уживається як лайливе слово. — Ходив на той куток, батько посилали до одного чоловіка. Тогобіцькі парубки погнались, ледве втік. От бусурмени! (Марко Кропивницький, II, 1958, 129); — Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларівона? .. То ти казав, що я тобі за батька рідного був, а це й писати лінуєшся (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 27).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 264.