Відмінності між версіями «Тьмарити»
(Створена сторінка: '''Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш, '''''гл. ''= '''Тьмити. '''Шейк. Категорія:Ть) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш, '''''гл. ''= '''Тьмити. '''Шейк. | '''Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш, '''''гл. ''= '''Тьмити. '''Шейк. | ||
[[Категорія:Ть]] | [[Категорія:Ть]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьмарте; недок., перех. | ||
| + | 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Борис Грінченко, II, 1963, 477); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 91). | ||
| + | 2. перен. Робити смутним, похмурим. [Д. Жуан:] Спиніться! Не тьмаріть [тьмарте] ясного спогаду про сю хвилину! (Леся Українка, III, 1952, 374); На тому місці, де стояв той квартал, чорніє тепер сумна пожарина, серед ясного дня тьмарить світ... (Степан Васильченко, II, 1959, 18); — Тихо, Мері! Настрій не тьмар... (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 35); Незаможники мовчки проходили повз Кушніра, бо його журба тьмарила їхні обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 8). | ||
| + | 3. перен., перев. у сполуч. із сл. свідомість. Позбавляти ясності, чіткості сприйняття; доводити когось до стану, близького до запаморочення. В зойках, тріскотняві, страшному гармидері тонуло все навколо, тьмарило свідомість і надавало ногам небувалої прудкості (Олесь Гончар, III, 1959, 140). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nebo13082017.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nebomoreoblaca.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 348. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:21, 16 листопада 2018
Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = Тьмити. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьмарте; недок., перех. 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Борис Грінченко, II, 1963, 477); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 91). 2. перен. Робити смутним, похмурим. [Д. Жуан:] Спиніться! Не тьмаріть [тьмарте] ясного спогаду про сю хвилину! (Леся Українка, III, 1952, 374); На тому місці, де стояв той квартал, чорніє тепер сумна пожарина, серед ясного дня тьмарить світ... (Степан Васильченко, II, 1959, 18); — Тихо, Мері! Настрій не тьмар... (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 35); Незаможники мовчки проходили повз Кушніра, бо його журба тьмарила їхні обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 8). 3. перен., перев. у сполуч. із сл. свідомість. Позбавляти ясності, чіткості сприйняття; доводити когось до стану, близького до запаморочення. В зойках, тріскотняві, страшному гармидері тонуло все навколо, тьмарило свідомість і надавало ногам небувалої прудкості (Олесь Гончар, III, 1959, 140).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 348.
