Відмінності між версіями «Турун»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Турун, -на, '''''м. ''Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5. Категорія:Ту)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Турун, -на, '''''м. ''Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.  
 
'''Турун, -на, '''''м. ''Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.  
 
[[Категорія:Ту]]
 
[[Категорія:Ту]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/zhuzhelycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
ЖУЖЕЛИЦЯ 1, і, жін.
 +
 +
1. Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу. Стіни барака були зроблені з шалівки і всередині засипані жужелицею (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 285); Кучугури жужелиці й зотлілої цегли ховалися в хащах ожини та дикої малини (Олесь Донченко, II, 1956, 61); Сірко Старший слухняно виходив, але вибрану жужелицю потихеньку виносив з хати (Іван Сенченко, Опов., 1959, 194).
 +
 +
2. діал. Нагар. Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний, I, 1954, 319).
 +
 +
 +
ЖУЖЕЛИЦЯ 2, і, жін. Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами. В пухкому ґрунті підвищується активність хижих жужелиць, які знищують дротяників (Шкіди. і хвор.. рослин, 1956, 18).
 +
▲ Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин. Хлібна жужелиця (туруп) найбільшої шкоди завдає посівам озимої пшениці, озимого ячменю, жита та ярого ячменю (Колгоспник України, 8, 1961, 23).
 +
 +
* '''ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
 +
* Називний турун туруни
 +
* Родовий туруна турунів
 +
* Давальний турунові, туруну турунам
 +
* Знахідний туруна турунів
 +
* Орудний туруном турунами
 +
* Місцевий на/у туруні, турунові на/у турунах
 +
* Кличний туруне туруни
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без_названия_(5)99.jpg ‎|x140px]]
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images7890.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Au_6EUMRVKQ}}
 +
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BD Турун]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. Том 10, 1979. Стор. 328.
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. Том 2, 1971. Стор. 546.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 14:26, 10 грудня 2022

Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУЖЕЛИЦЯ 1, і, жін.

1. Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу. Стіни барака були зроблені з шалівки і всередині засипані жужелицею (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 285); Кучугури жужелиці й зотлілої цегли ховалися в хащах ожини та дикої малини (Олесь Донченко, II, 1956, 61); Сірко Старший слухняно виходив, але вибрану жужелицю потихеньку виносив з хати (Іван Сенченко, Опов., 1959, 194).

2. діал. Нагар. Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний, I, 1954, 319).


ЖУЖЕЛИЦЯ 2, і, жін. Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами. В пухкому ґрунті підвищується активність хижих жужелиць, які знищують дротяників (Шкіди. і хвор.. рослин, 1956, 18). ▲ Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин. Хлібна жужелиця (туруп) найбільшої шкоди завдає посівам озимої пшениці, озимого ячменю, жита та ярого ячменю (Колгоспник України, 8, 1961, 23).

  • ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
  • Називний турун туруни
  • Родовий туруна турунів
  • Давальний турунові, туруну турунам
  • Знахідний туруна турунів
  • Орудний туруном турунами
  • Місцевий на/у туруні, турунові на/у турунах
  • Кличний туруне туруни

Ілюстрації

Без названия (5)99.jpg Images7890.jpg

Медіа

Див. також

Турун

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. Том 10, 1979. Стор. 328.

Словник української мови: в 11 томах. Том 2, 1971. Стор. 546.

Зовнішні посилання