Відмінності між версіями «Тулуб»
(Створена сторінка: '''Тулуб, -ба, '''''м. ''Туловище. Борз. у. ''Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тулуб, -ба, '''''м. ''Туловище. Борз. у. ''Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. ''Лукаш. 69. (У відьом) ''тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. ''Г. Барв. 55. Ум. '''Тулубе́ць. ''' | '''Тулуб, -ба, '''''м. ''Туловище. Борз. у. ''Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. ''Лукаш. 69. (У відьом) ''тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. ''Г. Барв. 55. Ум. '''Тулубе́ць. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/tulub Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
| + | |||
| + | 1. Тіло людини або тварини (без голови й кінцівок). Має [хлопець] малий тулуб і велику голову, довгі руки й ноги (Леся Українка, IV, 1954, 211); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти, руки були міцно прикручені до тулуба (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380); Коні вгрузли в драговину по самі тулуби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64); Нестір вільно підійшов до одного з птахів і лагідно погладив його по тулубу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 311). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Про корпус машини. З правого боку серед гуркоту показуються червоні ліхтарні і чорний тулуб локомотива (Іван Франко, IX, 1952, 357); Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом (Микола Бажан, Політ.., 1964, 3). | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/35/53410/210967.html Орфографічний словник української мови]''' | ||
| + | |||
| + | Ту́луб | ||
| + | прізвище | ||
| + | * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/41/53410/274379.html Словник синонімів]''' | ||
| + | |||
| + | ТУЛУБ | ||
| + | (людський) торс; (мертвого звіра) туша; (машини) корпус; п! ТІЛО. | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/47/53410/349628.html Українсько-російський словник]''' | ||
| + | |||
| + | Туловище, торс (у человека, статуи) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тулуб_людини.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тулуб_дитини.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тулуб_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube| yxl_O_cB71U}} | ||
| + | |||
| + | == Зовнішні посилання == | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BB%D1%83%D0%B1] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ту]] | [[Категорія:Ту]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:18, 7 грудня 2014
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. Тулубе́ць.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Тіло людини або тварини (без голови й кінцівок). Має [хлопець] малий тулуб і велику голову, довгі руки й ноги (Леся Українка, IV, 1954, 211); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти, руки були міцно прикручені до тулуба (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 380); Коні вгрузли в драговину по самі тулуби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64); Нестір вільно підійшов до одного з птахів і лагідно погладив його по тулубу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 311).
2. перен. Про корпус машини. З правого боку серед гуркоту показуються червоні ліхтарні і чорний тулуб локомотива (Іван Франко, IX, 1952, 357); Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом (Микола Бажан, Політ.., 1964, 3).
Орфографічний словник української мови
Ту́луб прізвище
- Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
ТУЛУБ (людський) торс; (мертвого звіра) туша; (машини) корпус; п! ТІЛО.
Туловище, торс (у человека, статуи)
Ілюстрації
|
|
|
