Відмінності між версіями «Тужний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Тужний, -а, -е. '''Грустный, горестный. Категорія:Ту) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тужний, -а, -е. '''Грустный, горестный. | '''Тужний, -а, -е. '''Грустный, горестный. | ||
[[Категорія:Ту]] | [[Категорія:Ту]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ТУ́ЖНИЙ''', а, е. Те саме, що тужливий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 341); — Що за жалібна, тужна пісня? — подумала Ядзя (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 99); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 143); Він лежав із заплющеними очима, тихо, немов прислухаючись до тужного завивання вітру в димарі (Микола Зарудний, Світло, 1961, 78). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 313. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тужний.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тужний1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тужний2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| X__Esds1L8g}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 23:55, 12 листопада 2021
Тужний, -а, -е. Грустный, горестный.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що тужливий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 341); — Що за жалібна, тужна пісня? — подумала Ядзя (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 99); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 143); Він лежав із заплющеними очима, тихо, немов прислухаючись до тужного завивання вітру в димарі (Микола Зарудний, Світло, 1961, 78). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 313.
Ілюстрації
|
|
|
