Відмінності між версіями «Тройник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Тройни́к, -ка, '''''м. ''Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28. Категорія:Тр)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Тройни́к, -ка, '''''м. ''Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.  
+
==Словарь української мови==
 +
 
 +
'''Тройни́к, -ка, '''''м. ''Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.
 +
==Академічний тлумачний словник==
 +
 
 +
'''ТРІЙНИ́К''', а, чол. Предмет, що складається з трьох якихось частин або який має три однакові частини. Стояки поїлок до магістральної труби приєднують за допомогою трійників та сіделок, які додаються до комплекту автопоїлки (Довідник сільського будівельника, 1956, 328); Сьомгу сріберну пудову добре, друзі, поводить.. на гнучкому бамбуку, на співучому капроні, на сталевім трійнику (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273);
 +
//  Частина трубопроводу — невелика трубка з трьома патрубками для з'єднання відгалужень. Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (Довідник сільського будівельника, 1956, 320).
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Джерела==
 +
 
 +
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59394-trojnyk.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 286.]
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/trijnyk Академічний тлумачний словник]
 +
 
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
 
 +
 
 
[[Категорія:Тр]]
 
[[Категорія:Тр]]

Поточна версія на 22:40, 25 жовтня 2018

Словарь української мови

Тройни́к, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.

Академічний тлумачний словник

ТРІЙНИ́К, а, чол. Предмет, що складається з трьох якихось частин або який має три однакові частини. Стояки поїлок до магістральної труби приєднують за допомогою трійників та сіделок, які додаються до комплекту автопоїлки (Довідник сільського будівельника, 1956, 328); Сьомгу сріберну пудову добре, друзі, поводить.. на гнучкому бамбуку, на співучому капроні, на сталевім трійнику (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273); // Частина трубопроводу — невелика трубка з трьома патрубками для з'єднання відгалужень. Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (Довідник сільського будівельника, 1956, 320).


Джерела

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 286.

Академічний тлумачний словник


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання