Відмінності між версіями «Товкачик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Товкачик, товкачичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''товкач. ''' Категорія:То)
 
(Джерела та література)
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Товкачик, товкачичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''товкач. '''
 
'''Товкачик, товкачичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''товкач. '''
 
[[Категорія:То]]
 
[[Категорія:То]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/tovkach Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда]===
 +
 +
'''ТОВКА́Ч,''' а, чол.
 +
 +
1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Біля рукавів, звідки сиплеться крупчатка, стоять чоловіки і, не кваплячись, товкачами туго набивають мішки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 30); При звичайному способі квашення капусту обов'язково трамбують, поки не виступить сік. Роблять це товкачами з довгими ручками (Колгоспник України, 8, 1957, 37); Тоді помічники його беруть дубовий товкач, довго розтирають суміш [селітри, вугільного порошку і сірки], потім пересипають її під прес (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 427); За відсутності спеціальних виноробних плододробарок подрібнення можна провадити в міцних дерев'яних діжках дерев'яними товкачами (Садівництво і ягідництво, 1957, 291);  * У порівняннях. Стара почала вмовляти: останься та й останься, бо жалувала мене, що я їй щиро робила, не лінувалась й слухняна була, — от як той товкач: що мені загадають, те й зроблю (Марко Вовчок, I, 1955, 18);
 +
//  Заокруглений на кінці стрижень, яким товчуть, розтирають що-небудь у ступі, ступці. — Жарти жартами, а я, їй-богу, трохи чи не правду кажу, що не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці київські ледащиці не затовкують салом борщу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 602);
 +
//  Спеціально оброблений камінь, яким товчуть, розтирають що-небудь. Ми в чотири руки хапали кам'яний товкач і доти водили ним з притиском по плиті, доки під гладким каменем чути було хоч одно зернятко нерозтовченої та нерозмеленої фарби (Іван Франко, IV, 1950, 211).
 +
 +
2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень. «Та й дурень ти який, як бачу!» — На те мені він [сват] відказав, — «Як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар» (Панас Мирний, V, 1955, 285).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tovkach.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tovkach1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tovkach2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tovkach3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|YXD-seDUaXI}}
 +
 +
==Див. також==
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%87 Товкач]
 +
*[https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/23663/1/%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%98%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86%20%D0%97%D0%9D%D0%90%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%94%D0%AF%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%98%D0%9D%D0%9D%D0%9E%D0%87%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%A0%D0%9E%D0%91%D0%9A%D0%98%20%D0%97%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%98%D0%A5.pdf Традиційні знаряддя переробки зернових]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
1. Товкач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
 +
 +
2. Горленко В. Ф. Народна землеробська техніка українців / В. Ф. Горленко, І. Д. Бойко, О. С. Куницький. –К.: Наукова думка, 1971. – 164 с.
 +
 +
3. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 256 с.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0 Товкачка]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Поточна версія на 15:22, 12 грудня 2022

Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда

ТОВКА́Ч, а, чол.

1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Біля рукавів, звідки сиплеться крупчатка, стоять чоловіки і, не кваплячись, товкачами туго набивають мішки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 30); При звичайному способі квашення капусту обов'язково трамбують, поки не виступить сік. Роблять це товкачами з довгими ручками (Колгоспник України, 8, 1957, 37); Тоді помічники його беруть дубовий товкач, довго розтирають суміш [селітри, вугільного порошку і сірки], потім пересипають її під прес (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 427); За відсутності спеціальних виноробних плододробарок подрібнення можна провадити в міцних дерев'яних діжках дерев'яними товкачами (Садівництво і ягідництво, 1957, 291); * У порівняннях. Стара почала вмовляти: останься та й останься, бо жалувала мене, що я їй щиро робила, не лінувалась й слухняна була, — от як той товкач: що мені загадають, те й зроблю (Марко Вовчок, I, 1955, 18); // Заокруглений на кінці стрижень, яким товчуть, розтирають що-небудь у ступі, ступці. — Жарти жартами, а я, їй-богу, трохи чи не правду кажу, що не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці київські ледащиці не затовкують салом борщу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 602); // Спеціально оброблений камінь, яким товчуть, розтирають що-небудь. Ми в чотири руки хапали кам'яний товкач і доти водили ним з притиском по плиті, доки під гладким каменем чути було хоч одно зернятко нерозтовченої та нерозмеленої фарби (Іван Франко, IV, 1950, 211).

2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень. «Та й дурень ти який, як бачу!» — На те мені він [сват] відказав, — «Як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар» (Панас Мирний, V, 1955, 285).

Ілюстрації

Tovkach.jpg Tovkach1.jpg Tovkach2.jpg Tovkach3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Товкач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

2. Горленко В. Ф. Народна землеробська техніка українців / В. Ф. Горленко, І. Д. Бойко, О. С. Куницький. –К.: Наукова думка, 1971. – 164 с.

3. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 256 с.

Зовнішні посилання