Відмінності між версіями «Ткання»
(Створена сторінка: '''Ткання́, -ня́, '''''с. ''1) Тканье. 2) Утокъ. ''Основа нитяна, а ткання вовняне. ''Шейк. МУЕ. III. 13. 3)...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ткання́, -ня́, '''''с. ''1) Тканье. 2) Утокъ. ''Основа нитяна, а ткання вовняне. ''Шейк. МУЕ. III. 13. 3) = '''Тканина 1. '''''Ткання цесарське штуками і шите. ''Мкр. Н. 31. 4) '''Д’яволове ткання'''. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) '''Чортове ткання'''. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк. | '''Ткання́, -ня́, '''''с. ''1) Тканье. 2) Утокъ. ''Основа нитяна, а ткання вовняне. ''Шейк. МУЕ. III. 13. 3) = '''Тканина 1. '''''Ткання цесарське штуками і шите. ''Мкр. Н. 31. 4) '''Д’яволове ткання'''. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) '''Чортове ткання'''. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк. | ||
[[Категорія:Тк]] | [[Категорія:Тк]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ТКАННЯ́''', я, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія за значенням ткати. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Андрій Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею — художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 11). | ||
| + | |||
| + | 2. Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). А інша [мати] жде — з годин, хвилин Пасмує дні і тижні. Вони немов нитки в тканні Тоненького утоку (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 76); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Тканий візерунок. Під ноги стеляться їм луки, Мов килим дивного ткання (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 448). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Ткання''', -ня́, с. | ||
| + | |||
| + | 1) Тканье. | ||
| + | |||
| + | 2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне. Шейк. МУЕ. III. 13. | ||
| + | |||
| + | 3) = тканина. Ткання цесарське штуками і шите. Мкр. Н. 31. 4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''ТКАННЯ́''', я, с. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія за знач. тка́ти. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею — художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 11). | ||
| + | |||
| + | 2. Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). А інша [мати] жде — з годин, хвилин Пасмує дні і тижні. Вони немов нитки в тканні Тоненького утоку (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 76); <br /> | ||
| + | // Тканий візерунок. Під ноги стеляться їм луки, Мов килим дивного ткання (Воскр., З перцем!, 1957, 448). | ||
| + | |||
| + | 3. Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік. Основа нитяна, а ткання вовняне (Сл. Гр.). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''Ткання''', -я́, с. | ||
| + | |||
| + | 1) Дія за знач. ткати. | ||
| + | |||
| + | 2) Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). || Тканий візерунок. | ||
| + | |||
| + | 3) Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ткання.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ткання1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ткання2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| E1oV9vp-_TU }} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | До 19-20 вв. ткання було одним з найпоширеніших домашніх занять в традиційних культурах народів Росії і сусідніх територій. Використовувалося, головним чином, у виготовленні лляного і конопляного (т.зв. плоскінь) полотна для натільного одягу, сукна для верхнього одягу, а також поясів і обробної тасьми. З процесом ткання, особливо з відповідальними стадіями початку і зрізання готового виробу (наприклад, смуги полотна), пов'язано багато повір'їв та прикмети. | ||
| + | Розвивалося також візерункове ткання, тобто виготовлення виробів, прикрашених геометричним орнаментом шляхом переплетення кольорових ниток. Візерунчасті тканини у вигляді смуг різного розміру і стрічок використовувалися для декорування предметів одягу з 18 - 19 ст.: Головним чином, вони пришивалися до білих полотняним або пістрьовій сорочці та головним рушникам. У татарської та башкирської культурі браное ткацтво використовувалося переважно для предметів інтер'єрного призначення, у чувашів (низової етнографічної групи) - майже повністю для прикраси предметів одягу. У перших більш поширеною була техніка закладного ткання (з яскравими поперечними або ступінчастими візерунками і характерними вузькими "щілинами"), у чувашів і удмуртів - т.зв. лайки та виборний способи, при яких орнамент утворюється прокідиваніем кольорових уточнив ниток (червоним - в Браном ткання, різнобарвними - у виборному). Ткання використовувалося і для виготовлення поясів - смугастих, з орнаментом і навіть написами; як правило, це т.зв. плоскі або стрічкові пояса. Серед народів Поволжя і Приуралля (марійців, мокші, Ерьзя, удмуртів) домашнє ткання зберігалося: для виготовлення одягу - до 1970-80-х рр.., Для ткання святкових поясів - до 21 в. | ||
| + | Традиції народного узорного ткання підтримуються в наші дні численними ентузіастами та професійними художниками, в т.ч. на підприємствах народних художніх промислів. У 2000-х рр.. воно стало розвиватися в рамках товариств військово-історичної реконструкції. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 15:22, 13 листопада 2021
Ткання́, -ня́, с. 1) Тканье. 2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне. Шейк. МУЕ. III. 13. 3) = Тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите. Мкр. Н. 31. 4) Д’яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) Чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТКАННЯ́, я, сер.
1. Дія за значенням ткати. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Андрій Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею — художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 11).
2. Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). А інша [мати] жде — з годин, хвилин Пасмує дні і тижні. Вони немов нитки в тканні Тоненького утоку (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 76);
// Тканий візерунок. Під ноги стеляться їм луки, Мов килим дивного ткання (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 448).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ткання, -ня́, с.
1) Тканье.
2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне. Шейк. МУЕ. III. 13.
3) = тканина. Ткання цесарське штуками і шите. Мкр. Н. 31. 4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТКАННЯ́, я, с.
1. Дія за знач. тка́ти. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею — художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 11).
2. Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). А інша [мати] жде — з годин, хвилин Пасмує дні і тижні. Вони немов нитки в тканні Тоненького утоку (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 76);
// Тканий візерунок. Під ноги стеляться їм луки, Мов килим дивного ткання (Воскр., З перцем!, 1957, 448).
3. Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік. Основа нитяна, а ткання вовняне (Сл. Гр.).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Ткання, -я́, с.
1) Дія за знач. ткати.
2) Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). || Тканий візерунок.
3) Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
До 19-20 вв. ткання було одним з найпоширеніших домашніх занять в традиційних культурах народів Росії і сусідніх територій. Використовувалося, головним чином, у виготовленні лляного і конопляного (т.зв. плоскінь) полотна для натільного одягу, сукна для верхнього одягу, а також поясів і обробної тасьми. З процесом ткання, особливо з відповідальними стадіями початку і зрізання готового виробу (наприклад, смуги полотна), пов'язано багато повір'їв та прикмети. Розвивалося також візерункове ткання, тобто виготовлення виробів, прикрашених геометричним орнаментом шляхом переплетення кольорових ниток. Візерунчасті тканини у вигляді смуг різного розміру і стрічок використовувалися для декорування предметів одягу з 18 - 19 ст.: Головним чином, вони пришивалися до білих полотняним або пістрьовій сорочці та головним рушникам. У татарської та башкирської культурі браное ткацтво використовувалося переважно для предметів інтер'єрного призначення, у чувашів (низової етнографічної групи) - майже повністю для прикраси предметів одягу. У перших більш поширеною була техніка закладного ткання (з яскравими поперечними або ступінчастими візерунками і характерними вузькими "щілинами"), у чувашів і удмуртів - т.зв. лайки та виборний способи, при яких орнамент утворюється прокідиваніем кольорових уточнив ниток (червоним - в Браном ткання, різнобарвними - у виборному). Ткання використовувалося і для виготовлення поясів - смугастих, з орнаментом і навіть написами; як правило, це т.зв. плоскі або стрічкові пояса. Серед народів Поволжя і Приуралля (марійців, мокші, Ерьзя, удмуртів) домашнє ткання зберігалося: для виготовлення одягу - до 1970-80-х рр.., Для ткання святкових поясів - до 21 в. Традиції народного узорного ткання підтримуються в наші дні численними ентузіастами та професійними художниками, в т.ч. на підприємствах народних художніх промислів. У 2000-х рр.. воно стало розвиватися в рамках товариств військово-історичної реконструкції.
