Відмінності між версіями «Тілікати»
(Створена сторінка: '''Тілікати, -каю, -єш, '''''гл. ''Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк. Категорія:Ті) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тілікати, -каю, -єш, '''''гл. ''Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк. | '''Тілікати, -каю, -єш, '''''гл. ''Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/tilikaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | '''ТІЛІ́КАТИ ''', аю, аєш, недок., розм. Утворювати високі уривчасті звуки, а також грати на музичному інструменті, який видає такі звуки. Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Григорій Косинка, Новели, 1962, 159). | ||
+ | |||
+ | ===[https://slovnyk.me/dict/synonyms/тілікати Словник синонімів української мови]=== | ||
+ | '''тілікати ''' | ||
+ | '''ГРА́ТИ ''' (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), '''ВИГРАВА́ТИ ''' на чому й без додатка; '''МУЗИ́ЧИТИ, МУЗИКУВА́ТИ ''' без додатка (перев. для розваги); '''ВИКО́НУВАТИ ''' що, з кого (певний музичний твір для слухачів); '''НАГРАВА́ТИ ''' на чому, що, чого й без додатка (тихо або одноманітно, недбало); '''ЦИГИ́КАТИ ''' на чому й без додатка, розм. (невміло, одноманітно); '''ТНУ́ТИ, ТЯ́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ЗАТИНА́ТИ ''' розм., '''ШКВА́РИТИ ''' розм., '''НАШКВА́РЮВАТИ ''' розм., '''РІ́ЗАТИ ''' розм., '''НАРІ́ЗУВАТИ (НАРІЗА́ТИ) ''' розм. (на чому, що, чого й без додатка — перев. швидко, із запалом); '''БРЕ́НЬКАТИ ''' розм., '''БРЕНЬКОТА́ТИ ''' підсил. розм., '''БРЕНЬКОТІ́ТИ ''' підсил. розм., '''БРИ́НЬКАТИ ''' розм., '''БРИНЬЧА́ТИ ''' розм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на струнному щипковому інструменті, на роялі тощо); '''ТРИНДИ́КАТИ ''' розм., '''ТРИ́НЬКАТИ ''' розм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на щипковому інструменті); '''ТАРАБА́НИТИ ''' розм., '''БАРАБА́НИТИ ''' розм. (на чому й без додатка — невміло й голосно, перев. на роялі, піаніно); '''ТЕРЛИ́КАТИ (ТИРЛИ́КАТИ) ''' ірон., зневажл. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому інструменті, гармонії тощо); '''ПИЛЯ́ТИ ''' ірон., '''ПІЛІ́КАТИ ''' ірон., '''ТІЛІ́КАТИ ''' ірон. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому або щипковому інструменті). Сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандурі грає-виграває (дума); Коли почав орать, так у сопілку не грать (прислів'я); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Нечуй-Левицький); (Острожин:) Ви певне граєте новітніх композиторів? (Леся Українка); Дуже гарно грає (стара) з Шопена (М. Коцюбинський); — Я трохи граю (І. Нечуй-Левицький); Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі (О. Стороженко); Грали (приятелі) в преферанс, часом і музичили собі (Іван Іванович непогано грав на скрипці) (М. Рильський); Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх (З. Тулуб); — Ви ж чули, як він Шопена виконував, скільки вклав душі! (О. Гончар); Онися.. награвала на гітарі якийсь романс (І. Нечуй-Левицький); Баяніст награє польки (А. Головко); Дід Корнійко цигикав та й цигикав на облізлій скрипочці, не знаючи впину, не чуючи втоми (Ю. Яновський); А в коршмі так ріжуть шпарко, на цимбалах тнуть цигани (П. Грабовський); Витинають троїсті веселої-веселої (В. Речмедін); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала (І. Котляревський); (Катерина:) А цей ваш друг добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук); Нашкварювати на гармоні; Парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба); Невміло бренькала (Марія Іванівна) на гітарі (Є. Кравченко); Та на цей раз, ненароком загравши, бриньчав Мамай сумно (О. Ільченко); "Гришка триндикає..." — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Л. Первомайський); (Товстоліс:) У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга); Сам я трошки терликав на скрипці (М. Кропивницький); Кривобокий скрипаль щось пиляв на скрипці, а його партнер акомпанував йому на старому розбитому роялі (П. Колесник); Платон.. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук); Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Г. Косинка). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tilikaty.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ті]] | [[Категорія:Ті]] |
Поточна версія на 11:25, 1 червня 2021
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТІЛІ́КАТИ , аю, аєш, недок., розм. Утворювати високі уривчасті звуки, а також грати на музичному інструменті, який видає такі звуки. Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Григорій Косинка, Новели, 1962, 159).
Словник синонімів української мови
тілікати ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ, МУЗИКУВА́ТИ без додатка (перев. для розваги); ВИКО́НУВАТИ що, з кого (певний музичний твір для слухачів); НАГРАВА́ТИ на чому, що, чого й без додатка (тихо або одноманітно, недбало); ЦИГИ́КАТИ на чому й без додатка, розм. (невміло, одноманітно); ТНУ́ТИ, ТЯ́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ЗАТИНА́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., НАШКВА́РЮВАТИ розм., РІ́ЗАТИ розм., НАРІ́ЗУВАТИ (НАРІЗА́ТИ) розм. (на чому, що, чого й без додатка — перев. швидко, із запалом); БРЕ́НЬКАТИ розм., БРЕНЬКОТА́ТИ підсил. розм., БРЕНЬКОТІ́ТИ підсил. розм., БРИ́НЬКАТИ розм., БРИНЬЧА́ТИ розм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на струнному щипковому інструменті, на роялі тощо); ТРИНДИ́КАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на щипковому інструменті); ТАРАБА́НИТИ розм., БАРАБА́НИТИ розм. (на чому й без додатка — невміло й голосно, перев. на роялі, піаніно); ТЕРЛИ́КАТИ (ТИРЛИ́КАТИ) ірон., зневажл. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому інструменті, гармонії тощо); ПИЛЯ́ТИ ірон., ПІЛІ́КАТИ ірон., ТІЛІ́КАТИ ірон. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому або щипковому інструменті). Сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандурі грає-виграває (дума); Коли почав орать, так у сопілку не грать (прислів'я); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Нечуй-Левицький); (Острожин:) Ви певне граєте новітніх композиторів? (Леся Українка); Дуже гарно грає (стара) з Шопена (М. Коцюбинський); — Я трохи граю (І. Нечуй-Левицький); Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі (О. Стороженко); Грали (приятелі) в преферанс, часом і музичили собі (Іван Іванович непогано грав на скрипці) (М. Рильський); Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх (З. Тулуб); — Ви ж чули, як він Шопена виконував, скільки вклав душі! (О. Гончар); Онися.. награвала на гітарі якийсь романс (І. Нечуй-Левицький); Баяніст награє польки (А. Головко); Дід Корнійко цигикав та й цигикав на облізлій скрипочці, не знаючи впину, не чуючи втоми (Ю. Яновський); А в коршмі так ріжуть шпарко, на цимбалах тнуть цигани (П. Грабовський); Витинають троїсті веселої-веселої (В. Речмедін); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала (І. Котляревський); (Катерина:) А цей ваш друг добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук); Нашкварювати на гармоні; Парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба); Невміло бренькала (Марія Іванівна) на гітарі (Є. Кравченко); Та на цей раз, ненароком загравши, бриньчав Мамай сумно (О. Ільченко); "Гришка триндикає..." — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Л. Первомайський); (Товстоліс:) У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга); Сам я трошки терликав на скрипці (М. Кропивницький); Кривобокий скрипаль щось пиляв на скрипці, а його партнер акомпанував йому на старому розбитому роялі (П. Колесник); Платон.. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук); Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Г. Косинка).