Відмінності між версіями «Теревені»
(Створена сторінка: '''Теревені, -нів, '''''м. ''Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. ''Бач, теревені р...) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Теревені, -нів, '''''м. ''Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. ''Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. ''Гліб. '''Тереве́ні гнути, нести, точити, правити'''. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. ''Як почав теревені править. ''Рудч. Ск. II. 69. | '''Теревені, -нів, '''''м. ''Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. ''Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. ''Гліб. '''Тереве́ні гнути, нести, точити, правити'''. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. ''Як почав теревені править. ''Рудч. Ск. II. 69. | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/tereveni Академічний тлумачний словник]=== | ||
| + | |||
| + | ТЕРЕВЕНІ, ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. — Читає [стражник], не втне. — Писано, — каже, — як слід, а виходить — якісь теревені по-мужичому (Панас Мирний, IV, 1955, 385); Якщо навіть не вважати за звичайні теревені такої писанини, як от «холодніша воля», дика буря, що придавлює ліру і т. п., то все-таки можемо з них вичитати, що віра автора в народ.. не була в нього вироблена життям (Іван Франко, XVI, 1955, 110); | ||
| + | // Пусті, марні розмови, балачки. Не дошила Стеха урочної роботи — рукавчиків, — Уляна винна: вона своїми реготами та теревенями не дає дівчатам діла робити! (Панас Мирний, II, 1954, 102); Дарка слухала, слухала його теревені, а далі повернулася до нього спиною і стала роздивлятися краєвиди, що пропливали за вікном (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 264); Він [Т. Шевченко] вже не раз бачив, чого були варті теревені ліберальних базік про волю, братерство й добро для «рідних братів» (Слово про Кобзаря, 1961, 63). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53410/348499.html Українсько-російський словник]=== | ||
| + | |||
| + | ТЕРЕВЕНІ | ||
| + | разг. | ||
| + | пустословие, пустозвонство, тары-бары(-растабары) | ||
| + | теревені правити [розводити, точити] — точить лясы, чесать зубы; (говорить бессмыслицу) плести вздор [ерунду, чепуху], нести околёсицу, разводить [нести] турусы (на колёсах) | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53410/361768.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | |||
| + | Тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде); — Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов). 2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм (жінкам) хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони (художники) молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F9ae6fd0fedf9945c841d653b483ae60.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9897201_8c4da15c.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наталка_полтавкарпсрпьиорть.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E640c1a8d0.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|vNZzwELqAqI}} | ||
| + | {{#ev:youtube|mIQvNw3xlVM}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://tereveni.org/ Теревені - український розважальній портал] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 15:55, 29 листопада 2013
Теревені, -нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. Тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ТЕРЕВЕНІ, ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. — Читає [стражник], не втне. — Писано, — каже, — як слід, а виходить — якісь теревені по-мужичому (Панас Мирний, IV, 1955, 385); Якщо навіть не вважати за звичайні теревені такої писанини, як от «холодніша воля», дика буря, що придавлює ліру і т. п., то все-таки можемо з них вичитати, що віра автора в народ.. не була в нього вироблена життям (Іван Франко, XVI, 1955, 110); // Пусті, марні розмови, балачки. Не дошила Стеха урочної роботи — рукавчиків, — Уляна винна: вона своїми реготами та теревенями не дає дівчатам діла робити! (Панас Мирний, II, 1954, 102); Дарка слухала, слухала його теревені, а далі повернулася до нього спиною і стала роздивлятися краєвиди, що пропливали за вікном (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 264); Він [Т. Шевченко] вже не раз бачив, чого були варті теревені ліберальних базік про волю, братерство й добро для «рідних братів» (Слово про Кобзаря, 1961, 63).
Українсько-російський словник
ТЕРЕВЕНІ разг. пустословие, пустозвонство, тары-бары(-растабары) теревені правити [розводити, точити] — точить лясы, чесать зубы; (говорить бессмыслицу) плести вздор [ерунду, чепуху], нести околёсицу, разводить [нести] турусы (на колёсах)
Фразеологічний словник української мови
Тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде); — Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов). 2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм (жінкам) хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони (художники) молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Теревені - український розважальній портал
