Відмінності між версіями «Темнішати»
(Створена сторінка: '''Темнішати, -шаю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться темнѣе. Шейк. Категорія:Те) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Темнішати, -шаю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться темнѣе. Шейк. | '''Темнішати, -шаю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться темнѣе. Шейк. | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ТЕМНІШАТИ, ає, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Ставати темнішим. Рівнина поволі темнішала, укриваючись присмерком (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 108); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (Андрій Головко, II, 1957, 15); Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (Олександр Довженко, I, 1958, 125). | ||
| + | |||
| + | 2. безос. Вечоріти, сутеніти. Темнішає. Степи й лиши криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 393). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21_tn.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bracelet-1198737_960_720.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Necklace-2149667_960_720.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tumblr_inline_no8519Z6lR1qi5lzg_540.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|a3orR6ccPRg}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|sJ5y1n4_JCs}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|8qfWesQWkuU}}. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | ==Цікаво знати== | ||
| + | Чому срібло може темнішати на тілі | ||
| + | |||
| + | Срібні прикраси можуть бути не тільки аксесуарами, а й індикаторами проблем зі здоров'ям. Потемніння срібних виробів під час носіння найчастіше трапляється у зв'язку із захворюваннями організму. Медики радять перевірити роботу печінки, нирок, серця та стан судин. Також причиною почорніння срібла на тілі може бути нестабільний гормональний фон: наприклад, під час статевого дозрівання, вагітності чи прийому гормональних препаратів. | ||
| + | |||
| + | Медики пояснюють, що внаслідок порушення роботи внутрішніх органів змінюється продуктивність ферментів, підвищується потовиділення і концентрація солей. Ці речовини спричиняють потемніння срібла, яке контактує зі шкірою. Найчастіше потемніння властиве найпоширенішому сріблу 925 проби, а також сріблу зі значним відсотком міді у складі. В останньому разі метал може окислюватися та чорніти під час контакту з повітрям. | ||
| + | |||
| + | Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/interesting/-chomu-sriblo-mozhe-temniti-na-tili-329721.html | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 572. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:58, 1 листопада 2018
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк.
Сучасні словники
ТЕМНІШАТИ, ає, недок.
1. Ставати темнішим. Рівнина поволі темнішала, укриваючись присмерком (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 108); Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає (Андрій Головко, II, 1957, 15); Володимир іронічно посміхається, потім очі його темнішають, до нього повертається гнів (Олександр Довженко, I, 1958, 125).
2. безос. Вечоріти, сутеніти. Темнішає. Степи й лиши криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 393).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
. . .Див. також
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8 https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8
Цікаво знати
Чому срібло може темнішати на тілі
Срібні прикраси можуть бути не тільки аксесуарами, а й індикаторами проблем зі здоров'ям. Потемніння срібних виробів під час носіння найчастіше трапляється у зв'язку із захворюваннями організму. Медики радять перевірити роботу печінки, нирок, серця та стан судин. Також причиною почорніння срібла на тілі може бути нестабільний гормональний фон: наприклад, під час статевого дозрівання, вагітності чи прийому гормональних препаратів.
Медики пояснюють, що внаслідок порушення роботи внутрішніх органів змінюється продуктивність ферментів, підвищується потовиділення і концентрація солей. Ці речовини спричиняють потемніння срібла, яке контактує зі шкірою. Найчастіше потемніння властиве найпоширенішому сріблу 925 проби, а також сріблу зі значним відсотком міді у складі. В останньому разі метал може окислюватися та чорніти під час контакту з повітрям.
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/interesting/-chomu-sriblo-mozhe-temniti-na-tili-329721.html
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.
