Відмінності між версіями «Тарілка»
(Створена сторінка: '''Тарілка, -ки, '''''ж. ''1) Тарелка. ''Там їли.... з нових кленових тарілок. ''Котл. Ен. І. 18. ''Хоч за ...) |
(→Призначення) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тарілка, -ки, '''''ж. ''1) Тарелка. ''Там їли.... з нових кленових тарілок. ''Котл. Ен. І. 18. ''Хоч за копійку, та на тарілку. ''Посл. 2) Часть шерстобитнаго '''лука '''(см.). Черниг. у. Ум. '''Тарілочка. ''' | '''Тарілка, -ки, '''''ж. ''1) Тарелка. ''Там їли.... з нових кленових тарілок. ''Котл. Ен. І. 18. ''Хоч за копійку, та на тарілку. ''Посл. 2) Часть шерстобитнаго '''лука '''(см.). Черниг. у. Ум. '''Тарілочка. ''' | ||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ТАРІ́ЛКА, и, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл., І, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Коцюб., II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Коцюб., I, 1955, 314); Тарілка борщу. | ||
| + | |||
| + | ◊ Почува́ти себе́ не в свої́й тарі́лці див. почува́ти. | ||
| + | |||
| + | 2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Мирний, І, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Кучер, Трудна любов, 1960, 211). | ||
| + | |||
| + | 3. спец. Назна якої-небудь деталі, що має форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,.. дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Ю. Янов., II, 1958, 248); Вагони, заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів… (Ткач, Крута хвиля, 1956. 79); Висівні тарілки в сівалці. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 40. | ||
| + | ТАРІ́ЛКА, и, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл., І, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Коцюб., II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Коцюб., I, 1955, 314); Тарілка борщу. | ||
| + | |||
| + | ◊ Почува́ти себе́ не в свої́й тарі́лці див. почува́ти. | ||
| + | |||
| + | 2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Мирний, І, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Кучер, Трудна любов, 1960, 211). | ||
| + | |||
| + | 3. спец. Назна якої-небудь деталі, що має форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,.. дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Ю. Янов., II, 1958, 248); Вагони, заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів… (Ткач, Крута хвиля, 1956. 79); Висівні тарілки в сівалці. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 40. | ||
| + | АРІ́ЛКА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 113); | ||
| + | // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 314); Тарілка борщу. | ||
| + | ♦ Почувати себе не в своїй тарілці див. почувати. | ||
| + | |||
| + | 2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Панас Мирний, I, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 211). | ||
| + | |||
| + | 3. спец. Назва якої-небудь деталі, що мав форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,.. дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Юрій Яновський, II, 1958, 248); Вагони заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів... (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 79); Висівні тарілки в сівалці. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 40. | ||
| + | ==Тарілка-це...== | ||
| + | Тарілка- посуд, з якого вживають першу і другу страву, з третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми. Тарілки також бувають для прикраси. Такі тарілки називаються декоративні тарілки. | ||
| + | ==Матеріал== | ||
| + | Матеріалом тарелі бувають різні. Матеріал часто відіграє велику роль, відповідно до призначення тарілки. | ||
| + | Керамічні, або глиняні | ||
| + | Скляні | ||
| + | Фарфорові | ||
| + | Дерев'яні | ||
| + | Металеві | ||
| + | |||
| + | А також тарілки бувають для одноразового використання. Це: | ||
| + | Пластикові | ||
| + | Паперові | ||
| + | ==Призначення== | ||
| + | Тарілки мають різну глибину. Глибина тарілки залежить від її призначення. Тарелі великої глибини переважно призначені для першої страви, рідше третьої страви. Тарілки малої глибини — для другої і третьої страви. | ||
| + | |||
| + | Тарілки малого розміру та малої глибини часто використовуються як нижня частина горняти, щоби вміст горняти у виняткових випадках виливався на тарілку. Такі тарілки часто назив | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 22:23, 11 грудня 2014
Тарілка, -ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (см.). Черниг. у. Ум. Тарілочка.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТАРІ́ЛКА, и, ж.
1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл., І, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Коцюб., II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Коцюб., I, 1955, 314); Тарілка борщу.
◊ Почува́ти себе́ не в свої́й тарі́лці див. почува́ти.
2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Мирний, І, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Кучер, Трудна любов, 1960, 211).
3. спец. Назна якої-небудь деталі, що має форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,.. дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Ю. Янов., II, 1958, 248); Вагони, заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів… (Ткач, Крута хвиля, 1956. 79); Висівні тарілки в сівалці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 40. ТАРІ́ЛКА, и, ж.
1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл., І, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Коцюб., II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Коцюб., I, 1955, 314); Тарілка борщу.
◊ Почува́ти себе́ не в свої́й тарі́лці див. почува́ти.
2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Мирний, І, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Кучер, Трудна любов, 1960, 211).
3. спец. Назна якої-небудь деталі, що має форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,.. дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Ю. Янов., II, 1958, 248); Вагони, заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів… (Ткач, Крута хвиля, 1956. 79); Висівні тарілки в сівалці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 40. АРІ́ЛКА, и, жін.
1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 314); Тарілка борщу. ♦ Почувати себе не в своїй тарілці див. почувати.
2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. Бубон, як грім серед літа, бухтів, мідяні тарілки бряжчали та цокали (Панас Мирний, I, 1949, 358); Грімко й глухо бив барабан, видзвонюючи мідними тарілками (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 211).
3. спец. Назва якої-небудь деталі, що мав форму плескатого диска. Торохкотіли тачанки,.. дзеленчали стальними тарілками вози степового краю (Юрій Яновський, II, 1958, 248); Вагони заскреготіли гальмами.. Поїзд різко зупинився, застогнавши тарілками буферів... (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 79); Висівні тарілки в сівалці. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 40.
Тарілка-це...
Тарілка- посуд, з якого вживають першу і другу страву, з третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми. Тарілки також бувають для прикраси. Такі тарілки називаються декоративні тарілки.
Матеріал
Матеріалом тарелі бувають різні. Матеріал часто відіграє велику роль, відповідно до призначення тарілки. Керамічні, або глиняні Скляні Фарфорові Дерев'яні Металеві
А також тарілки бувають для одноразового використання. Це: Пластикові Паперові
Призначення
Тарілки мають різну глибину. Глибина тарілки залежить від її призначення. Тарелі великої глибини переважно призначені для першої страви, рідше третьої страви. Тарілки малої глибини — для другої і третьої страви.
Тарілки малого розміру та малої глибини часто використовуються як нижня частина горняти, щоби вміст горняти у виняткових випадках виливався на тарілку. Такі тарілки часто назив
