Відмінності між версіями «Таємничо»
(Створена сторінка: '''Таємничо, '''''нар. ''Таинственно. ''Таємничо у куточку карти роскладала. ''Млак. 89. [[Категор...) |
|||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Таємничо, '''''нар. ''Таинственно. ''Таємничо у куточку карти роскладала. ''Млак. 89. | '''Таємничо, '''''нар. ''Таинственно. ''Таємничо у куточку карти роскладала. ''Млак. 89. | ||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ТАЄМНИ́ЧО. Присл. до таємни́чий. Сусана тим часом таємничо щось прикривала в кутку на канапі — та тривожно поглядала на двері (Коцюб., II, 1955, 368); — Цитьте! — таємничо, нишком сказала Женя. Ярошенко осміхнувся, замовк (Вас., І, 1959, 193). | ||
| + | 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (Іван Франко, V, 1951, 342); Настала тиха українська ніч.. — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду і почавши жити якимсь окремим таємничим життям (Олександр Довженко, I, 1958, 85); Сиваші, оце гниле таємниче море, не перестають дивувати Дьяконова. Диво природи. Геологічна загадка (Олесь Гончар, II, 1959, 59); | ||
| + | // Оповитий таємницею (про людину). Ця розмова.. загострила цікавість до таємничої постаті вченого (Юрій Смолич, I, 1958, 49); В судових документах раз у раз згадується цей таємничий демократ у шкіряному картузі (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 8); | ||
| + | // у знач. ім. таємниче, чого, сер. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок. | ||
| + | |||
| + | 2. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 278); Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 307); | ||
| + | // Який має чудодійну силу, чудодійні властивості; чарівний. Імператори Візантії.. мали численне наймане військо і флот, страхали своїх ворогів таємничим грецьким вогнем (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 144); Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьки грубо стовченого борошна із таємничого зілля (Михайло Стельмах, I, 1962, 587). | ||
| + | Таємнича сила — про щось загадкове, недоступне людському пізнанню, потойбічне. Первісне людство.. пояснювало явища фізичного світу впливом вищих, таємничих сил (Віссаріон Бєлінський, Вибр. статті, 1948, 95). | ||
| + | |||
| + | 3. Який свідчить про наявність таємниці (у 1 знач.); який містить таємницю. — Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35); Натискав [Врангель] пальцем на пелюстки і, коли кулька розкрилася, знов починає уважно розглядати оті таємничі знаки, яких удень так і не розгадав. Що вони мають значити? (Олесь Гончар, II, 1959, 381). | ||
| + | |||
| + | 4. рідко. Те саме, що таємний 1. З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити (Леся Українка, IV, 1954, 167). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1297_69332de5cc1a9d6930532a3896fe0523_3_new_783x0.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1_fotoplener-chasnikove-namisto-1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_19828193-stock-photo-intimate-secrets.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|u_cpyOqwbX8}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|3Skdb9-mWa8}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|9KakoE4rLOQ}}. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | Таємничо -Mysteriously(англ.), | ||
| + | |||
| + | таємничо -Mystérieusement (франц.), | ||
| + | |||
| + | таємничо - Geheimnisvoll (німец.), | ||
| + | |||
| + | таємничо - 不思議なことに (япон.). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 572. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:40, 24 жовтня 2018
Таємничо, нар. Таинственно. Таємничо у куточку карти роскладала. Млак. 89.
Сучасні словники
ТАЄМНИ́ЧО. Присл. до таємни́чий. Сусана тим часом таємничо щось прикривала в кутку на канапі — та тривожно поглядала на двері (Коцюб., II, 1955, 368); — Цитьте! — таємничо, нишком сказала Женя. Ярошенко осміхнувся, замовк (Вас., І, 1959, 193). 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (Іван Франко, V, 1951, 342); Настала тиха українська ніч.. — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду і почавши жити якимсь окремим таємничим життям (Олександр Довженко, I, 1958, 85); Сиваші, оце гниле таємниче море, не перестають дивувати Дьяконова. Диво природи. Геологічна загадка (Олесь Гончар, II, 1959, 59); // Оповитий таємницею (про людину). Ця розмова.. загострила цікавість до таємничої постаті вченого (Юрій Смолич, I, 1958, 49); В судових документах раз у раз згадується цей таємничий демократ у шкіряному картузі (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 8); // у знач. ім. таємниче, чого, сер. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок.
2. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 278); Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 307); // Який має чудодійну силу, чудодійні властивості; чарівний. Імператори Візантії.. мали численне наймане військо і флот, страхали своїх ворогів таємничим грецьким вогнем (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 144); Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьки грубо стовченого борошна із таємничого зілля (Михайло Стельмах, I, 1962, 587).
Таємнича сила — про щось загадкове, недоступне людському пізнанню, потойбічне. Первісне людство.. пояснювало явища фізичного світу впливом вищих, таємничих сил (Віссаріон Бєлінський, Вибр. статті, 1948, 95).
3. Який свідчить про наявність таємниці (у 1 знач.); який містить таємницю. — Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35); Натискав [Врангель] пальцем на пелюстки і, коли кулька розкрилася, знов починає уважно розглядати оті таємничі знаки, яких удень так і не розгадав. Що вони мають значити? (Олесь Гончар, II, 1959, 381).
4. рідко. Те саме, що таємний 1. З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити (Леся Українка, IV, 1954, 167).
Ілюстрації
|
|
|
.jpg)
|
Медіа
. . .Див. також
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE
Іншими мовами
Таємничо -Mysteriously(англ.),
таємничо -Mystérieusement (франц.),
таємничо - Geheimnisvoll (німец.),
таємничо - 不思議なことに (япон.).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.
