Відмінності між версіями «Таврований»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Таврований, -а, -е. '''Мѣченый. Константиногр. у. Категорія:Та) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Словник імені Бориса Грінченка== | |
| − | [[Категорія: | + | -а, -е. Мѣченый. Конст. у. |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Словник української мови: в 11 томах=== | ||
| + | 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до таврува́ти. І от зійшлись, тавровані і гнані Царем проклятим, партії сини, Що в Нерчинську вмирали на засланні, В Уржумі волочили кайдани… (Мал., Народження.., 1939, 6); // тавро́вано, безос. присудк. сл. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу (Коцюб., І, 1955, 335). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. прикм. Який мав на собі тавро. Таврований жовнірський кінь водив вухами, щулив їх за кожним рухом чужих йому людей (Ле, Наливайко, 1957, 300); — За що ж вас мусили скарати? — спитав Сагайдачний строкату купку стратенців, де татари і вільновідпущені стояли всуміш з таврованими галерниками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 146). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0-9086-ov kulacs billogs.jpeg]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:27, 29 листопада 2017
Зміст
Словник імені Бориса Грінченка
-а, -е. Мѣченый. Конст. у.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до таврува́ти. І от зійшлись, тавровані і гнані Царем проклятим, партії сини, Що в Нерчинську вмирали на засланні, В Уржумі волочили кайдани… (Мал., Народження.., 1939, 6); // тавро́вано, безос. присудк. сл. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу (Коцюб., І, 1955, 335).
2. у знач. прикм. Який мав на собі тавро. Таврований жовнірський кінь водив вухами, щулив їх за кожним рухом чужих йому людей (Ле, Наливайко, 1957, 300); — За що ж вас мусили скарати? — спитав Сагайдачний строкату купку стратенців, де татари і вільновідпущені стояли всуміш з таврованими галерниками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 146).
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
