Відмінності між версіями «Сяйнути»
(Створена сторінка: '''Сяйнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однок. отъ '''сяти'''. ''Сяєвом сяйнула. ''К. ХП. 49. ''Блискавка по всь...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сяйнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однок. отъ '''сяти'''. ''Сяєвом сяйнула. ''К. ХП. 49. ''Блискавка по всьому небу сяйнула. ''Г. Барв. 190. | '''Сяйнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Однок. отъ '''сяти'''. ''Сяєвом сяйнула. ''К. ХП. 49. ''Блискавка по всьому небу сяйнула. ''Г. Барв. 190. | ||
[[Категорія:Ся]] | [[Категорія:Ся]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | 1. Однокр. до сяяти. Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); Теплий сонячний промінь упав на Гордія, сяйнув йому просто в вічі (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Десь далеко, в глибині темного подвір'я, сяйнуло світло, що вирвалося з хати (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 351); Засміявся Валерик, сяйнувши своїми дрібними, як білі іскри, зубенятами (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79); Генерал, усміхаючись, розстебнув своє шкіряне пальто, сяйнувши рясними орденами (Олесь Гончар, III, 1959, 251); — А чого це ви нас уникаєте? — лукаво сяйнула вона очима (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 156); На обличчі Наташиному сяйнула усмішка, затремтіли вії (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 22); | ||
+ | // безос. Коли потрапив [Шафорост] в орбіту знатних, йому сяйнуло славою, почестями, а за славою прибуло і влади (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 67). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Зненацька з'явитися, виникнути (про думку, здогад і т. ін.). Нова думка, як блискавка, сяйнула Даринці в голові: а що, як Лиску [козу] запрягти в возик! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 260); Де вона її [пісню] чула? І не встигла додумати це, як щось уже сяйнуло в пам'яті, боляче вразило в саме серце (Олесь Гончар, II, 1959, 173).1. тільки 3 ос. Однокр. до блискати і блищати. — Де лісок? .. — Он як блисне блискавка, так від дороги на праву руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 412); Софія ще раз дивиться в дзеркало, очиці блиснули вогнем утіхи (Леся Українка, III, 1952, 499); В Мелашки блиснула в голові чудна думка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 334); Уляна блиснула на Орисю: — Іди до хати. Без тебе обійдеться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); * Образно. Іскра надії блиснула в серці бідної жінки (Іван Франко, V, 1951, 19). | ||
+ | |||
+ | 2. чим, перен. Попишатися, похвалитися, похвастатися. Попов любив вишукувати хитромудрі словечка й факти, щоб блиснути ними (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 77).Блиснуло, гримнуло | ||
+ | |||
+ | Блиснуло, гримнуло, дощ як з відра, | ||
+ | Виглянув, бачу народ утікає, | ||
+ | Бо заховатися настала пора, | ||
+ | Мокрим зробитись ніхто не бажає. | ||
+ | |||
+ | Можна промокнути і захворіть, | ||
+ | Цього звичайно ніхто не бажає, | ||
+ | Краще негоду цю перетерпіть, | ||
+ | Нашу природу хай дощ напуває. | ||
+ | |||
+ | Блиснуло, гримнуло то вже війну | ||
+ | Ворог із нами чомусь починає, | ||
+ | В цю таку пишну красиву весну | ||
+ | Він диверсантів до нас засилає. | ||
+ | |||
+ | Бачу народ не ховається вже, | ||
+ | А поспішає служити у війську, | ||
+ | Щоби у спеку, або й під дощем | ||
+ | Ворогу силу відчуть українську. | ||
+ | |||
+ | Гримнуло, блиснуло, дощ чи війна, | ||
+ | Вчинки народу від цього різняться, | ||
+ | Хай би дощило на то і весна, | ||
+ | Тільки би нам на війну не збираться. | ||
+ | 17.05.14. ДОЩИКУ, ДОЩИКУ, ПОЛИНИ, ПОЛИНИ | ||
+ | |||
+ | Дощику, дощику, полини, полини, | ||
+ | Щоб калюжі були. | ||
+ | Дощику, дощику, перестань, перестань, | ||
+ | Та поїдемо на Вордань. | ||
+ | Дощику, дощику, я наварю борщику | ||
+ | У синьому горщику, | ||
+ | Та поставим на дубочку, | ||
+ | Будем стріляти, дощик спиняти. | ||
+ | Сонце блисне, яйце трісне, | ||
+ | Дубочок хитнувся, дощик минувся. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Діамантик.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Роса блискіт.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сонечко блискіт.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
+ | http://sum.in.ua/s/sjajnuty | ||
+ | |||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка |
Поточна версія на 13:08, 17 листопада 2019
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Однокр. до сяяти. Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); Теплий сонячний промінь упав на Гордія, сяйнув йому просто в вічі (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Десь далеко, в глибині темного подвір'я, сяйнуло світло, що вирвалося з хати (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 351); Засміявся Валерик, сяйнувши своїми дрібними, як білі іскри, зубенятами (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79); Генерал, усміхаючись, розстебнув своє шкіряне пальто, сяйнувши рясними орденами (Олесь Гончар, III, 1959, 251); — А чого це ви нас уникаєте? — лукаво сяйнула вона очима (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 156); На обличчі Наташиному сяйнула усмішка, затремтіли вії (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 22); // безос. Коли потрапив [Шафорост] в орбіту знатних, йому сяйнуло славою, почестями, а за славою прибуло і влади (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 67).
2. перен. Зненацька з'явитися, виникнути (про думку, здогад і т. ін.). Нова думка, як блискавка, сяйнула Даринці в голові: а що, як Лиску [козу] запрягти в возик! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 260); Де вона її [пісню] чула? І не встигла додумати це, як щось уже сяйнуло в пам'яті, боляче вразило в саме серце (Олесь Гончар, II, 1959, 173).1. тільки 3 ос. Однокр. до блискати і блищати. — Де лісок? .. — Он як блисне блискавка, так від дороги на праву руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 412); Софія ще раз дивиться в дзеркало, очиці блиснули вогнем утіхи (Леся Українка, III, 1952, 499); В Мелашки блиснула в голові чудна думка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 334); Уляна блиснула на Орисю: — Іди до хати. Без тебе обійдеться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); * Образно. Іскра надії блиснула в серці бідної жінки (Іван Франко, V, 1951, 19).
2. чим, перен. Попишатися, похвалитися, похвастатися. Попов любив вишукувати хитромудрі словечка й факти, щоб блиснути ними (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 77).Блиснуло, гримнуло
Блиснуло, гримнуло, дощ як з відра, Виглянув, бачу народ утікає, Бо заховатися настала пора, Мокрим зробитись ніхто не бажає.
Можна промокнути і захворіть, Цього звичайно ніхто не бажає, Краще негоду цю перетерпіть, Нашу природу хай дощ напуває.
Блиснуло, гримнуло то вже війну Ворог із нами чомусь починає, В цю таку пишну красиву весну Він диверсантів до нас засилає.
Бачу народ не ховається вже, А поспішає служити у війську, Щоби у спеку, або й під дощем Ворогу силу відчуть українську.
Гримнуло, блиснуло, дощ чи війна, Вчинки народу від цього різняться, Хай би дощило на то і весна, Тільки би нам на війну не збираться. 17.05.14. ДОЩИКУ, ДОЩИКУ, ПОЛИНИ, ПОЛИНИ
Дощику, дощику, полини, полини, Щоб калюжі були. Дощику, дощику, перестань, перестань, Та поїдемо на Вордань. Дощику, дощику, я наварю борщику У синьому горщику, Та поставим на дубочку, Будем стріляти, дощик спиняти. Сонце блисне, яйце трісне, Дубочок хитнувся, дощик минувся.