Відмінності між версіями «Супротивний»
(Створена сторінка: '''Супротивний, -а, -е. '''Противный, идущій напротивъ. ''А із низу буйний вітер повіває, а по Ч...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Супротивний, -а, -е. '''Противный, идущій напротивъ. ''А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. ''АД. І. 186. | '''Супротивний, -а, -е. '''Противный, идущій напротивъ. ''А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. ''АД. І. 186. | ||
[[Категорія:Су]] | [[Категорія:Су]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''СУПРОТИ́ВНИЙ''', а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Леся Українка, II, 1951, 64); Тут, у протоці, супротивний берег вибігав назустріч на кілька кілометрів довгою вузькою косою (Юрій Смолич, I, 1958, 45). | ||
| + | |||
| + | 2. Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів (Олесь Гончар, I, 1959, 4); Пліт несло швидко, але рівно, він лише ледь відчутно тремтів, наче страшився таємничої глибини і могутності супротивної течії (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 258). | ||
| + | |||
| + | 3. Який докорінно відрізняється від кого-, чого-небудь; несумісний з чимсь. То були дві вдачі не тільки не схожі, але навіть супротивні одна одній (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Члени рівняння можна переносити з однієї частини в другу, змінивши перед цими членами знаки на супротивні (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 83); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Який захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь; ворожий комусь, чомусь. Хлоп'ята рідко коли не бувають поділені на дві супротивні купи; де не стрінуться по дорогах і стежках — зараз і до бійки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 288); Ти [Рим] племена супротивні з'єднав.., Навіть неволю і гніт їм на добро повернув (Микола Зеров, Вибр., 1966, 373); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // у знач. ім. супротивні, них, мн. Супротивники у бійці, поєдинку і т. ін. Еней совавсь, як навіжений, Кричав, скакав, мов віл скажений, І супротивних потрошив (Іван Котляревський, I, 1952, 259). | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Супротивна сторона: а) у судовому процесі — особи, що захищають інтереси, протилежні інтересам другої сторони; б) супротивник, ворог. Йому [посередникові на маневрах] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі не заступати ініціативи когось з командирів і не викривати жодної таємниці супротивної сторони (Микола Трублаїні, I, 1955, 66); в) той, хто захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь. | ||
| + | |||
| + | 4. бот. Розміщений один проти одного (про бруньки, листя, гілки і т. ін.). М'ята перцева має чотиригранні гіллясті стебла, покриті короткими темно-фіолетовими волосками. Листки супротивні (Знання та праця, 3, 1972, 29). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | 1. Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Л. Укр., II, 1951, 64); Тут, у протоці, супротивний берег вибігав назустріч на кілька кілометрів довгою вузькою косою (Смолич, І, 1958, 45). | ||
| + | |||
| + | 2. Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів (Гончар, І, 1959, 4); Пліт несло швидко, але рівно, він лише ледь відчутно тремтів, наче страшився таємничої глибини і могутності супротивної течії (Голов., Тополя.., 1965, 258). | ||
| + | |||
| + | 3. Який докорінно відрізняється від кого-, чого-небудь; несумісний з чимсь. То були дві вдачі не тільки не схожі, але навіть супротивні одна одній (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Члени рівняння можна переносити з однієї частини в другу, змінивши перед цими членами знаки на супротивні (Алг., І, 1956, 83); // Який захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь; ворожий комусь, чомусь. Хлоп’ята рідко коли не бувають поділені на дві супротивні купи; де не стрінуться по дорогах і стежках — зараз і до бійки (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); Ти [Рим] племена супротивні з’єднав… Навіть неволю і гніт їм на добро повернув (Зеров, Вибр., 1966, 373); // у знач. ім. супроти́вні, них, мн. Супротивники у бійці, поєдинку і т. ін. Еней совавсь, як навіжений, Кричав, скакав, мов віл скажений, І супротивних потрошив (Котл., І, 1952, 259). | ||
| + | Супроти́вна сторона́: а) у судовому процесі — особи, що захищають інтереси, протилежні інтересам другої сторони; б) супротивник, ворог. Йому [посередникові на маневрах] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі не заступати ініціативи когось з командирів і не викривати жодної таємниці супротивної сторони (Трубл., І, 1955, 66); в) той, хто захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь. | ||
| + | |||
| + | 4. бот. Розміщений один проти одного (про бруньки, листя, гілки і т. ін.). М’ята перцева має чотиригранні гіллясті стебла, покриті короткими темно-фіолетовими волосками. Листки супротивні (Знання.., 3, 1972, 29). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | 1супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… … | ||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | 2супротивний — прикметник … | ||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | 3супротивний — противник … | ||
| + | Църковнославянски речник | ||
| + | 4супротивність — ності, ж. Абстр. ім. до супротивний … | ||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | 5супротивно — Присл. до супротивний … | ||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | 6супрутній — я, є, рідко. Те саме, що супротивний 2). Супрутній вітер … | ||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | 7протилежний — 1) (розташований напроти кого / чого н., на початку / в кінці чого н.), супротивний, другий, і[и]нший, противний, потойбічний 2) (зовсім не схожий на когось / щось, несумісний із чимсь), полярний, антитетичний … | ||
| + | Словник синонімів української мови | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Супротив1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Супротивний2.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Супротивний3.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|ryZK_FCmfn0}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:50, 21 листопада 2021
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУПРОТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Леся Українка, II, 1951, 64); Тут, у протоці, супротивний берег вибігав назустріч на кілька кілометрів довгою вузькою косою (Юрій Смолич, I, 1958, 45).
2. Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів (Олесь Гончар, I, 1959, 4); Пліт несло швидко, але рівно, він лише ледь відчутно тремтів, наче страшився таємничої глибини і могутності супротивної течії (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 258).
3. Який докорінно відрізняється від кого-, чого-небудь; несумісний з чимсь. То були дві вдачі не тільки не схожі, але навіть супротивні одна одній (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Члени рівняння можна переносити з однієї частини в другу, змінивши перед цими членами знаки на супротивні (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 83);
// Який захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь; ворожий комусь, чомусь. Хлоп'ята рідко коли не бувають поділені на дві супротивні купи; де не стрінуться по дорогах і стежках — зараз і до бійки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 288); Ти [Рим] племена супротивні з'єднав.., Навіть неволю і гніт їм на добро повернув (Микола Зеров, Вибр., 1966, 373);
// у знач. ім. супротивні, них, мн. Супротивники у бійці, поєдинку і т. ін. Еней совавсь, як навіжений, Кричав, скакав, мов віл скажений, І супротивних потрошив (Іван Котляревський, I, 1952, 259).
// Супротивна сторона: а) у судовому процесі — особи, що захищають інтереси, протилежні інтересам другої сторони; б) супротивник, ворог. Йому [посередникові на маневрах] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі не заступати ініціативи когось з командирів і не викривати жодної таємниці супротивної сторони (Микола Трублаїні, I, 1955, 66); в) той, хто захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь.
4. бот. Розміщений один проти одного (про бруньки, листя, гілки і т. ін.). М'ята перцева має чотиригранні гіллясті стебла, покриті короткими темно-фіолетовими волосками. Листки супротивні (Знання та праця, 3, 1972, 29).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1. Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Л. Укр., II, 1951, 64); Тут, у протоці, супротивний берег вибігав назустріч на кілька кілометрів довгою вузькою косою (Смолич, І, 1958, 45).
2. Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів (Гончар, І, 1959, 4); Пліт несло швидко, але рівно, він лише ледь відчутно тремтів, наче страшився таємничої глибини і могутності супротивної течії (Голов., Тополя.., 1965, 258).
3. Який докорінно відрізняється від кого-, чого-небудь; несумісний з чимсь. То були дві вдачі не тільки не схожі, але навіть супротивні одна одній (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Члени рівняння можна переносити з однієї частини в другу, змінивши перед цими членами знаки на супротивні (Алг., І, 1956, 83); // Який захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь; ворожий комусь, чомусь. Хлоп’ята рідко коли не бувають поділені на дві супротивні купи; де не стрінуться по дорогах і стежках — зараз і до бійки (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); Ти [Рим] племена супротивні з’єднав… Навіть неволю і гніт їм на добро повернув (Зеров, Вибр., 1966, 373); // у знач. ім. супроти́вні, них, мн. Супротивники у бійці, поєдинку і т. ін. Еней совавсь, як навіжений, Кричав, скакав, мов віл скажений, І супротивних потрошив (Котл., І, 1952, 259). Супроти́вна сторона́: а) у судовому процесі — особи, що захищають інтереси, протилежні інтересам другої сторони; б) супротивник, ворог. Йому [посередникові на маневрах] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі не заступати ініціативи когось з командирів і не викривати жодної таємниці супротивної сторони (Трубл., І, 1955, 66); в) той, хто захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь.
4. бот. Розміщений один проти одного (про бруньки, листя, гілки і т. ін.). М’ята перцева має чотиригранні гіллясті стебла, покриті короткими темно-фіолетовими волосками. Листки супротивні (Знання.., 3, 1972, 29).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… … Український тлумачний словник 2супротивний — прикметник … Орфографічний словник української мови 3супротивний — противник … Църковнославянски речник 4супротивність — ності, ж. Абстр. ім. до супротивний … Український тлумачний словник 5супротивно — Присл. до супротивний … Український тлумачний словник 6супрутній — я, є, рідко. Те саме, що супротивний 2). Супрутній вітер … Український тлумачний словник 7протилежний — 1) (розташований напроти кого / чого н., на початку / в кінці чого н.), супротивний, другий, і[и]нший, противний, потойбічний 2) (зовсім не схожий на когось / щось, несумісний із чимсь), полярний, антитетичний … Словник синонімів української мови
Ілюстрації
|
|
|
