Відмінності між версіями «Снувати»

Поточна версія на 16:17, 26 листопада 2018

Словник Грінченка

Снувати, -ную́, -єш, гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СНУВАТИ, сную, снуєш, недок. 1. перех. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один великий вал. Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 57); * Образно. Він підіймає голову і крізь листву бачить, як мружиться місяць, снує.. над селом свою волотисту основу (Михайло Стельмах, II, 1962, 104); // Намотувати (пряжу на мотовило). Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки, одлічувала чисниці (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 243). 2. перех. Переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з'єднуючи їх, виготовляти щось; // Виділяючи клейку рідину, утворювати павутину (про павуків та інших членистоногих тварин). Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка хмарами носилась (Панас Мирний, IV, 1955, 14); Снуючи своє павутиння, павук попервах прикріплює першу волокнину.. до трав'яного стебла, гілки або іншої «точки опори» (Наука і життя, 12, 1965, 50). 3. перех., перен. Створювати, плекати щось у своїй уяві. Старий батько під голос їх [доччиних] пісень.. снував рожеві плани (Іван Франко, III, 1950, 60); Люди думали про своє, вони снували надії на ліпші часи (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 22). 4. неперех., розм. Поспішно рухатися в різних напрямках, назад і вперед. По рейках в усі боки снують поїзди, вантажені вугіллям, рудою (Андрій Головко, II, 1957, 228); Між залізничним вокзалом і центром міста продовжували снувати веселі автобуси (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 26); Заклопотано снували бджоли (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 31); 5. неперех., перен. Переміщатися в просторі (про хмари, дим і т. ін.). Снували, клубочились над принишклою Вербівкою сірі, холодні хмари (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 181); По вулиці ще снувала ранкова мла (Олесь Донченко, V, 1957, 541); За рікою вже снують тумани, Хвилі шум доноситься з Дніпра (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 204). 6. неперех., перен. Безперервно виникати в уяві у великій кількості (про думки, мрії і т. ін.); роїтися. Чари літнього вечора так пестять Галю, молоді думки снують у її голові (Панас Мирний, IV, 1955, 152); Кочубей ішов знайомими вулицями, а в голові снували згадки... (Микола Зарудний, Світло, 1961, 39); Стара Хмеличка зітхає і знову схиляється над рядком,.. а в голові снують думки — про дочок і онуку (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 235);

Лемківський Словничок

Снувати - намотувати пряжу для ткання

Орфографія (словоформи)

Словник- портал української мови та культури

Орфографічний словник української мови

Снувати - дієслово, недоконаний вид

Офіційний сайт української мови

Синонімічний словник

Синоніми до слова снувати: (тканку) засновувати; (павутиння) плести; (надії) плекати; (думки) ІД. заглиблюватися у; (туди-сюди) РУХАТИСЯ, сновигати; (пляни) складати, виробляти, плекати, сов. виношувати; (- хмари) пливти; (в голові) (- мрії) роїтися, снуватися

Фразеологізми

Український Фразеологічний Словник

Снувати химери : снувати ≤свої≥ химери. Вигадувати що-небудь; фантазувати. Чайка не слухає перемовлянь Миколи з старшиною. Він взагалі нездатен прислухатися до будь-кого. Він далі снує свої химери (П. Загребельний).

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Снувати думки (думку) — думати (перев. слухаючи щось). Трамвай злегка похитувало,.. кожен пасажир снував свої думки (Олесь Донченко, II, 1956, 100); Сергій прислухався до сумної мелодії,.. снував якісь думки (Григорій Епік, Тв., 1958, 281).

Ілюстрації

Медіа

Українські традиції: ТКАЦТВО

Ткацтво

Для ткання високоякісного полотна призначалося найтонше й найдовше волокно —кукла, для снування основи, ткання буденних тканин —миканка, тобто залишки, які вибирали з чесальної щітки. Від снування основи, для чого слугували різні конструкції снівниць, залежала правильність розділення ниток на верхній та нижній ряди, тобто утворення зіву. Тому й забобонні уявлення, що стосуються цього виду робіт, досить розвинуті. Зокрема, закінчити роботу необхідно було до заходу сонця, щоб не залишати основу на снівниці на ніч. У західних регіонах не залишали основу невитканою після Благовіщення або Паски, оскільки це могло викликати посуху. Звідси й один із способів викликання дощу — обливання основи водою.

Цікаві факти

• Снування - це підготовка системи ниток основи відповідно ширині тканини, тобто ряду паралельно розташованих ниток однакової довжини, які намотані на загальну бобіну - снувальний вал. Для цього 300-600 бобін розташовують на спеціальній рамі-шпулярнику; нитки з них з однаковим натягом намотують на снувальний вал. Таким чином, готується партія валів, нитки з яких в процесі шліхтування з'єднуються в одну основу і намотуються на ткацький навій.
• Суть снування- полягає в одночасному намотуванні на снувальний валик, барабан або котушку певного числа паралельно розташованих основних ниток із постійним і однаковим натягом.
• Мета снування - навивка з бобін основних ниток на снувальний валик або ткацький навій, який має вигляд великої котушки.
• У текстильній практиці відомі три способи снування: партіоний, стрічковий і секційний. Найбільш поширеним у ткацькому виробництві є партіоний спосіб, при якому на снувальний валик паралельно намотуються від 300 до 700 ниток основи певної довжини. Потім нитки основи декількох снувальних валиків перемотуються на ткацький навій на шліхтувальній машині. Кількість снувальних валиків (2-16) у партії залежить від виду тканини.

Див. також

Додаткові відомості

• Снування основних ниток
• Підготовка ниток основи.