Відмінності між версіями «Смола»
(Створена сторінка: '''Смола, -ли, '''''ж. ''1) Смола. ''Чорний як смола. ''Ном. 2) — '''шевська'''. Варъ. 3) — '''земна'''. Асфа...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Смола, -ли, '''''ж. ''1) Смола. ''Чорний як смола. ''Ном. 2) — '''шевська'''. Варъ. 3) — '''земна'''. Асфальтъ. Шух. І. 12. | '''Смола, -ли, '''''ж. ''1) Смола. ''Чорний як смола. ''Ном. 2) — '''шевська'''. Варъ. 3) — '''земна'''. Асфальтъ. Шух. І. 12. | ||
[[Категорія:См]] | [[Категорія:См]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Смо́ли і бальза́ми — збірна назва аморфних речовин твердих при нормальних умовах, які при розм'якшенні або нагріванні втрачають форму. | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Загальний опис== | ||
| + | Смоли мають подібність із восками, оскільки до їх складу входять естери. Але воски належать до числа аліфатичних сполук, а смоли в основному складаються зі сполук циклічних, частина яких має ароматичний характер. | ||
| + | У складі смол розрізняють такі групи сполук: смоляні кислоти, одно- або багатоатомні спирти (резиноли), ефіри смоляних кислот і резинолів або одноатомних фенолів (таннолів), інертні вуглеводні (резени). Нерідко в рослинних смолах присутні також речовини вуглеводного характеру — камеді. Подібні смоли називаються смолокамедями. | ||
| + | Секреторні виділення вищих (головним чином хвойних) рослин і їхнє призначення полягає в тому, щоб служити пластиром у випадку поранення рослин, причому смоли виділяються у вигляді бальзамів, тобто в суміші з ефірними оліями. При витіканні бальзаму з пораненого дерева легколеткі ефірні олійки випаровуються, а на рослинах накопичуються напливи смол — майбутні конкреції смол у викопному вугіллі. | ||
| + | Елементний склад смол наступний (%): С — 79, Н — 10, 0 — 11. | ||
| + | Рослинні смоли хімічно стійкіші, ніж жири і воски, але деякі з них здатні гідролізуватися, утворюючи ароматичні кислоти (бензойну, коричну) і спирти, наприклад бензиловий. Частина смол може окиснюватися й полімеризуватися й здобувати при цьому ще більшу стійкість. | ||
| + | Смоли-зв'язуючі - вуглеводневі сполуки, молекулярна маса яких займає проміжне положення між маслами та асфальтенами. Вони мають порівняно високу поверхневу активність. З підвищенням температури до 200 - 300° С переходять в асфальтени. Смоли знижують температуру розм'якшення, підвищують еластичність і сприяють термічній стійкості зв’язуючих. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:смола1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смола2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смола3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смола4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Олігомери | ||
| + | Зв'язуюча речовина | ||
| + | Смоли і асфальтени | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8 | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D1%96_%D0%B0%D1%81%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8 | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | В.І. Саранчук,М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4 | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/Смоли_і_бальзами | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 09:11, 26 жовтня 2015
Смола, -ли, ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) — шевська. Варъ. 3) — земна. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Зміст
Сучасні словники
Смо́ли і бальза́ми — збірна назва аморфних речовин твердих при нормальних умовах, які при розм'якшенні або нагріванні втрачають форму. Тлумачення слова у сучасних словниках
Загальний опис
Смоли мають подібність із восками, оскільки до їх складу входять естери. Але воски належать до числа аліфатичних сполук, а смоли в основному складаються зі сполук циклічних, частина яких має ароматичний характер. У складі смол розрізняють такі групи сполук: смоляні кислоти, одно- або багатоатомні спирти (резиноли), ефіри смоляних кислот і резинолів або одноатомних фенолів (таннолів), інертні вуглеводні (резени). Нерідко в рослинних смолах присутні також речовини вуглеводного характеру — камеді. Подібні смоли називаються смолокамедями. Секреторні виділення вищих (головним чином хвойних) рослин і їхнє призначення полягає в тому, щоб служити пластиром у випадку поранення рослин, причому смоли виділяються у вигляді бальзамів, тобто в суміші з ефірними оліями. При витіканні бальзаму з пораненого дерева легколеткі ефірні олійки випаровуються, а на рослинах накопичуються напливи смол — майбутні конкреції смол у викопному вугіллі. Елементний склад смол наступний (%): С — 79, Н — 10, 0 — 11. Рослинні смоли хімічно стійкіші, ніж жири і воски, але деякі з них здатні гідролізуватися, утворюючи ароматичні кислоти (бензойну, коричну) і спирти, наприклад бензиловий. Частина смол може окиснюватися й полімеризуватися й здобувати при цьому ще більшу стійкість. Смоли-зв'язуючі - вуглеводневі сполуки, молекулярна маса яких займає проміжне положення між маслами та асфальтенами. Вони мають порівняно високу поверхневу активність. З підвищенням температури до 200 - 300° С переходять в асфальтени. Смоли знижують температуру розм'якшення, підвищують еластичність і сприяють термічній стійкості зв’язуючих.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Олігомери Зв'язуюча речовина Смоли і асфальтени https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D1%96_%D0%B0%D1%81%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8
Джерела та література
В.І. Саранчук,М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
