Відмінності між версіями «Слабувати»
(Створена сторінка: '''Слабува́ти, -бу́ю, -єш, '''''гл. ''Болѣть. ''Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. ''Руд...) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Слабува́ти, -бу́ю, -єш, '''''гл. ''Болѣть. ''Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. ''Рудч. Ск. І. 168. | '''Слабува́ти, -бу́ю, -єш, '''''гл. ''Болѣть. ''Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. ''Рудч. Ск. І. 168. | ||
[[Категорія:Сл]] | [[Категорія:Сл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/slabuvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | СЛАБУВАТИ, ую, уєш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. | ||
| + | |||
| + | [Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний, йому тільки сорок і п'ять років, і він ніколи не слабував (Володимир Самійленко, II, 1958, 116); Я не можу нічого робити, третій місяць лежу в клініці і тяжко слабую (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 453); Твердохліб, звісно, хазяїн добрий, але старий, то й слабувати почав останнім часом (Іван Цюпа, Краяни, 1961, 317); | ||
| + | // на що, рідко чим. Хворіти якою-небудь хворобою, мати хвору якусь частину тіла, якийсь орган. Ще перед матурою почав [Андрій] слабувати на груди й на очі (Іван Франко, 1, 1955, 293); — Моя мачуха слабує на нерви, й лікарі послали її на море лічитись купанням (Нечуй-Левицький, V, 1966, 137); Всі пасажири ночували на пароході [пароплаві] та цілу ніч слабували морською слабістю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 410); — Умираю, Грицько, — тихо признався дід.. Але оскільки дід не слабував ні на яку хворобу, він не помер відразу (Олександр Довженко, I, 1958, 66); Кілька років старий слабує на ноги (Іван Ле, Мої листи, 1945, 130). | ||
| + | |||
| + | ==Морфосинтаксичні ознаки== | ||
| + | сла-бу-ва́-ти | ||
| + | |||
| + | Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. | ||
| + | |||
| + | Корінь: -слаб-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | https://vseprovse.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/mid3722.gif | ||
| + | https://ecotech.news/images/news/1911/191128_002.jpg | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
Поточна версія на 13:33, 20 жовтня 2021
Слабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛАБУВАТИ, ую, уєш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати.
[Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний, йому тільки сорок і п'ять років, і він ніколи не слабував (Володимир Самійленко, II, 1958, 116); Я не можу нічого робити, третій місяць лежу в клініці і тяжко слабую (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 453); Твердохліб, звісно, хазяїн добрий, але старий, то й слабувати почав останнім часом (Іван Цюпа, Краяни, 1961, 317); // на що, рідко чим. Хворіти якою-небудь хворобою, мати хвору якусь частину тіла, якийсь орган. Ще перед матурою почав [Андрій] слабувати на груди й на очі (Іван Франко, 1, 1955, 293); — Моя мачуха слабує на нерви, й лікарі послали її на море лічитись купанням (Нечуй-Левицький, V, 1966, 137); Всі пасажири ночували на пароході [пароплаві] та цілу ніч слабували морською слабістю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 410); — Умираю, Грицько, — тихо признався дід.. Але оскільки дід не слабував ні на яку хворобу, він не помер відразу (Олександр Довженко, I, 1958, 66); Кілька років старий слабує на ноги (Іван Ле, Мої листи, 1945, 130).
Морфосинтаксичні ознаки
сла-бу-ва́-ти
Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.
Корінь: -слаб-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Ілюстрації
