Відмінності між версіями «А»
(→Інтернет-джерела) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | =="Словарь української мови"== | ||
'''А''', ''сз.'' 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) '''А-ні, А-ні же!''' Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) '''А-ні — а-ні.''' Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: '''А бир!''' на овецъ; '''а базь!''' на ягнятъ; '''а гуш! а киш!''' на куръ. Каменецк. у.; '''а дзус! а кота!''' на кошекъ; '''а кур!''' на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) '''А-то.''' См. '''ато.''' 8) '''А-чхи!''' См. '''Ачхи.''' | '''А''', ''сз.'' 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) '''А-ні, А-ні же!''' Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) '''А-ні — а-ні.''' Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: '''А бир!''' на овецъ; '''а базь!''' на ягнятъ; '''а гуш! а киш!''' на куръ. Каменецк. у.; '''а дзус! а кота!''' на кошекъ; '''а кур!''' на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) '''А-то.''' См. '''ато.''' 8) '''А-чхи!''' См. '''Ачхи.''' | ||
| + | <br><br> | ||
| + | ==Артикуляційні норми для утворення голосного звука== | ||
| + | <b>[а]</b> - нижня щелепа опущена максимально, рот набуває окреглої форми. Язик лежить плоско, вільно. Кінчик язика знаходиться біля нижніх різців.<br> | ||
| + | За участю губ - <i>нелабіалізована.</i><br> | ||
| + | За ступенем підняття язика - <i>низького підняття.</i><br> | ||
| + | За місцем артикуляції - <i>заднього ряду.</i><br> | ||
| + | За ступенем відкритості ротової порожнини - <i>відкрита, менш напружена</i><br> | ||
| + | ==Див.також== | ||
| + | <br>[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0 Тлумачний словник української мови]<br> | ||
| + | <b>I.</b> <i>невідм., с.</i> | ||
| + | Перша [[літера]] українського [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 алфавіту] на позначення голосного звука "а".<br> | ||
| + | <b>II.</b><br> | ||
| + | <b><i>1. спол. протиставний.</i></b><br> | ||
| + | <ul> | ||
| + | <li>Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а не). Поєднує речення (або члени речення), з яких одне виключається іншим.<br> | ||
| + | <li>Поєднує речення (або члени речення), не відповідні одне одному змістом, причому зміст другого суперечить сподіваному змістові, що випливає з першого; але, проте, однак.<br> | ||
| + | <li>Поєднує протилежні змістом речення або члени речення, які мають відтінок допустовості; проте, однак, все-таки. Поєднує підрядне допустове речення з головним.<br> | ||
| + | </li> | ||
| + | </ul> | ||
| + | <b><i>2. зіставний.</i></b><br> | ||
| + | Поєднує члени речення або й цілі речення, в яких зіставляються одночасні дії; значенням наближається до тим часом, водночас.<br> | ||
| + | <b><i>3. приєднувальний.</i></b><br> | ||
| + | <ul> | ||
| + | <li>Приєднує нові речення або члени речення за послідовного викладу думок, опису ряду предметів чи явищ. | ||
| + | <li>У сполученні з прислівниками часу або словами, що означають час, уживається для поєднання речень або членів речення, зв'язаних між собою часовою послідовністю. Поєднує речення, які виражають послідовність подій або порядок розташування чого-небудь у просторі. | ||
| + | <li>Приєднує до того чи іншого слова в реченні наступне речення або члени речення, які розвивають, доповнюють висловлену думку. Приєднує речення мети, часу, причини, умови, надаючи їм більшої виразності, посилюючи їх значення. Приєднує вставні слова або речення у такому самому значенні, у сполуч. зі сл. іноді, крім того, найбільше, особливо, може, тим більше, головне, по-друге та ін. Приєднує речення і члени речення, які додатково характеризують або оцінюють висловлену думку. Приєднує речення, які вказують на результат дії, що випливає з попереднього речення, у сполуч. зі сл. тому, через те, отже, значить і т. ін. Приєднує речення або члени речення, які вказують на висновок, що випливає з попереднього речення, у сполуч. зі сл. все через. Приєднує речення або члени речення, в яких розкривається причина того, про що йшла мова раніше. | ||
| + | <li>Уживається на початку речень, в основному питальних. Уживається на початку речень, що виражають несподіваний перехід до іншої думки або теми розмови. | ||
| + | </li><br> | ||
| + | </ul> | ||
| + | <b>А то</b> - а) бо інакше, бо в противному разі, бо; б) тому що, через те що, бо; в) насправді ж, у дійсності; г) або. 4 приєднально-підсилювальний; у сполуч. із займ. і присл. як, який, скільки, що та ін. Приєднує речення (здебільшого питальні чи окличні) або члени речення, підсилюючи виразність їх змісту. 5 єднальний, діал. Має значення спол. "і".<br><br> | ||
| + | <b>III.</b> (нерідко вимовляється подовжено: <i>а-а!</i>), виг. | ||
| + | <ul> | ||
| + | <li>Виражає здогад, здивування і т. ін. | ||
| + | <li>Виражає незадоволення, досаду, погрозу, зловтіху. | ||
| + | <li>Виражає переляк, відчай, біль. | ||
| + | <li>Те саме, що ага I. | ||
| + | </li><br><br> | ||
| + | </ul> | ||
| + | <b>IV. </b> <i>част.</i> | ||
| + | спонук. Уживається на початку речень при присудках, що виражають заклик, наказ виконувати дію. | ||
| + | пит., рідко. Уживається наприкінці питальних речень і виражає спонукання до відповіді.<br> | ||
| + | <b>V. </b>Позначка, що вживається у написах на векселях замість слова "акцептований". | ||
| + | |||
| + | ==Інтернет-джерела== | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/a Академічний тлумачний словник в 11 томах]<br> | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0) Літера "А" на Вікіпедії] | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90 Літера "А" на Вікіпедії] | ||
| + | *[http://www.youtube.com/watch?v=wpNq54RsElQ Відео-ролик про літеру "А"] | ||
| + | *[http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/413-litery-alfavit.html Вірші й загадки про літери] | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Show_image.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34ce36aa7a5d6886ce2c0b68548f2382.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:200px-Cyrillic_letter_A_-_uppercase_and_lowercase.svg.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A254de49e316b10dd65ae244931bbc1f.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Letters.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
[[Категорія:Аа]] | [[Категорія:Аа]] | ||
Поточна версія на 16:05, 19 червня 2023
Зміст
"Словарь української мови"
А, сз. 1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) А-то. См. ато. 8) А-чхи! См. Ачхи.
Артикуляційні норми для утворення голосного звука
[а] - нижня щелепа опущена максимально, рот набуває окреглої форми. Язик лежить плоско, вільно. Кінчик язика знаходиться біля нижніх різців.
За участю губ - нелабіалізована.
За ступенем підняття язика - низького підняття.
За місцем артикуляції - заднього ряду.
За ступенем відкритості ротової порожнини - відкрита, менш напружена
Див.також
Тлумачний словник української мови
I. невідм., с.
Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука "а".
II.
1. спол. протиставний.
- Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а не). Поєднує речення (або члени речення), з яких одне виключається іншим.
- Поєднує речення (або члени речення), не відповідні одне одному змістом, причому зміст другого суперечить сподіваному змістові, що випливає з першого; але, проте, однак.
- Поєднує протилежні змістом речення або члени речення, які мають відтінок допустовості; проте, однак, все-таки. Поєднує підрядне допустове речення з головним.
2. зіставний.
Поєднує члени речення або й цілі речення, в яких зіставляються одночасні дії; значенням наближається до тим часом, водночас.
3. приєднувальний.
- Приєднує нові речення або члени речення за послідовного викладу думок, опису ряду предметів чи явищ.
- У сполученні з прислівниками часу або словами, що означають час, уживається для поєднання речень або членів речення, зв'язаних між собою часовою послідовністю. Поєднує речення, які виражають послідовність подій або порядок розташування чого-небудь у просторі.
- Приєднує до того чи іншого слова в реченні наступне речення або члени речення, які розвивають, доповнюють висловлену думку. Приєднує речення мети, часу, причини, умови, надаючи їм більшої виразності, посилюючи їх значення. Приєднує вставні слова або речення у такому самому значенні, у сполуч. зі сл. іноді, крім того, найбільше, особливо, може, тим більше, головне, по-друге та ін. Приєднує речення і члени речення, які додатково характеризують або оцінюють висловлену думку. Приєднує речення, які вказують на результат дії, що випливає з попереднього речення, у сполуч. зі сл. тому, через те, отже, значить і т. ін. Приєднує речення або члени речення, які вказують на висновок, що випливає з попереднього речення, у сполуч. зі сл. все через. Приєднує речення або члени речення, в яких розкривається причина того, про що йшла мова раніше.
- Уживається на початку речень, в основному питальних. Уживається на початку речень, що виражають несподіваний перехід до іншої думки або теми розмови.
А то - а) бо інакше, бо в противному разі, бо; б) тому що, через те що, бо; в) насправді ж, у дійсності; г) або. 4 приєднально-підсилювальний; у сполуч. із займ. і присл. як, який, скільки, що та ін. Приєднує речення (здебільшого питальні чи окличні) або члени речення, підсилюючи виразність їх змісту. 5 єднальний, діал. Має значення спол. "і".
III. (нерідко вимовляється подовжено: а-а!), виг.
- Виражає здогад, здивування і т. ін.
- Виражає незадоволення, досаду, погрозу, зловтіху.
- Виражає переляк, відчай, біль.
- Те саме, що ага I.
IV. част.
спонук. Уживається на початку речень при присудках, що виражають заклик, наказ виконувати дію.
пит., рідко. Уживається наприкінці питальних речень і виражає спонукання до відповіді.
V. Позначка, що вживається у написах на векселях замість слова "акцептований".
Інтернет-джерела
- Академічний тлумачний словник в 11 томах
- Літера "А" на Вікіпедії
- Літера "А" на Вікіпедії
- Відео-ролик про літеру "А"
- Вірші й загадки про літери
Ілюстрації
|
|
|
|
|
