Відмінності між версіями «Скіра»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Скіра, -ри, '''''ж. ''Кожа. Шух. І. 122. (Швець) ''буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. ''Го...)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Скіра, -ри, '''''ж. ''Кожа. Шух. І. 122. (Швець) ''буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. ''Гол. IV. 185. Ум. '''Скірка. '''
 
'''Скіра, -ри, '''''ж. ''Кожа. Шух. І. 122. (Швець) ''буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. ''Гол. IV. 185. Ум. '''Скірка. '''
 
[[Категорія:Ск]]
 
[[Категорія:Ск]]
 +
'''Скіра, -ри'''. Східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат.(Вікіпедія)
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
<big>'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''</big>
 +
 +
'''Скіри''' ''(Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii)'' — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен.
 +
 +
У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура.
 +
 +
Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів.
 +
 +
404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до ''«Magister militum»'' Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська.
 +
 +
Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії.
 +
 +
Близько 454 року вони з'явилися на Середньому Дунаї і в нинішній Моравії. Як самостійне плем'я, скіри абсолютно загинули в боротьбі з остготами в 457–471 роках. Сліди їх загубилися між ругами і свевами або серед римських найманців та вояків римського імператора Одоакра.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B8 Вікіпедія]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 21:24, 21 листопада 2018

Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. Скірка. Скіра, -ри. Східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат.(Вікіпедія)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Скіри (Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii) — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен.

У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура.

Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів.

404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до «Magister militum» Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська.

Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії.

Близько 454 року вони з'явилися на Середньому Дунаї і в нинішній Моравії. Як самостійне плем'я, скіри абсолютно загинули в боротьбі з остготами в 457–471 роках. Сліди їх загубилися між ругами і свевами або серед римських найманців та вояків римського імператора Одоакра.

Ілюстрації

Скіри1.jpg Скіри2.jpg Скіри3.jpg Скіри4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Вікіпедія

Зовнішні посилання