Відмінності між версіями «Скіра»
(Створена сторінка: '''Скіра, -ри, '''''ж. ''Кожа. Шух. І. 122. (Швець) ''буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. ''Го...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Скіра, -ри, '''''ж. ''Кожа. Шух. І. 122. (Швець) ''буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. ''Гол. IV. 185. Ум. '''Скірка. ''' | '''Скіра, -ри, '''''ж. ''Кожа. Шух. І. 122. (Швець) ''буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. ''Гол. IV. 185. Ум. '''Скірка. ''' | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
+ | '''Скіра, -ри'''. Східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат.(Вікіпедія) | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | <big>'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''</big> | ||
+ | |||
+ | '''Скіри''' ''(Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii)'' — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен. | ||
+ | |||
+ | У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура. | ||
+ | |||
+ | Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів. | ||
+ | |||
+ | 404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до ''«Magister militum»'' Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська. | ||
+ | |||
+ | Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії. | ||
+ | |||
+ | Близько 454 року вони з'явилися на Середньому Дунаї і в нинішній Моравії. Як самостійне плем'я, скіри абсолютно загинули в боротьбі з остготами в 457–471 роках. Сліди їх загубилися між ругами і свевами або серед римських найманців та вояків римського імператора Одоакра. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B8 Вікіпедія] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 21:24, 21 листопада 2018
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. Скірка. Скіра, -ри. Східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат.(Вікіпедія)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Скіри (Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii) — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен.
У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура.
Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів.
404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до «Magister militum» Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська.
Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії.
Близько 454 року вони з'явилися на Середньому Дунаї і в нинішній Моравії. Як самостійне плем'я, скіри абсолютно загинули в боротьбі з остготами в 457–471 роках. Сліди їх загубилися між ругами і свевами або серед римських найманців та вояків римського імператора Одоакра.