Відмінності між версіями «Скаржитися»
(Створена сторінка: '''Скаржитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). ''Невістка скаржить...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Скаржитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). ''Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. ''Ном. № 6899. | '''Скаржитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). ''Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. ''Ном. № 6899. | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''СКАРЖИТИСЯ''', жуся, жишся, недок., на кого—що і без додатка, із спол. сл. | ||
+ | |||
+ | 1. Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Молода дружина Кармелева.. не скаржиться нікому, що в неї там на серці й на душі (Марко Вовчок, I, 1955, 355); Йому, одному йому одкривала вона серце... Вона скаржилась йому на своє життя, безбарвне, бліде (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 332); Мати скаржилась на батька. Зовсім зледащів той (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 323); Хлопець усе скаржиться, що мерзне (Гнат Хоткевич, I, 1966, 167); Прокинувшись уранці, він скаржився на біль у голові, на нудоту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Воронцов ніколи не скаржився, а йому скаржилися всі, і він сам це вважав цілком нормальним (Олесь Гончар, III, 1959, 20); * Образно. Шурхотіли камінці під колесами авто, мотор стогнав і скаржився на важку дорогу (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 275). | ||
+ | Скаржитися на долю — висловлювати невдоволення своїм життям, обставинами, що склалися, і т. ін. Нащо от хазяйка — у добрі та в достатках — ай та скаржиться на свою долю, нарікає на неї... (Панас Мирний, III, 1954, 116); Сміюсь я, жартую, співаю, Не скаржусь на долю зовсім І б'ю по розірваних струнах На серці моїм (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 97); Скаржитися на здоров'я — мати погане самопочуття, почувати себе хворим. Люба мамочко!.. Коли я которий [який] день поводжуся як слід, то не можу скаржитись на здоров'я (Леся Українка, V, 1956, 238); — На здоров'я, молодий чоловіче, не скаржусь, — відсік Левко Іванович (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275). | ||
+ | |||
+ | 2. Подавати скаргу (у 2 знач.) куди-небудь на когось; оскаржувати. Почтмейстер [поштмейстер] роздер конверт і конфіскував ті нещасні .. вирізки.. Звісно, я зажадав протоколу і буду скаржитися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Йонька.., крутнувшись на місці, гайнув полтавським шляхом прямо в Зіньків — скаржитися в райвиконком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 92). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скаржитися1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скаржитися2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скаржитися3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скаржитися4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=SWj_KfE5uA0 | ||
+ | |||
+ | https://tsn.ua/kyiv/kiyani-pochali-skarzhitisya-v-policiyu-na-morg-yakiy-straykuye-i-ne-viddaye-til-na-pohovannya-1038715.html | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0 | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 254. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:33, 26 листопада 2018
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899.
Зміст
Сучасні словники
СКАРЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., на кого—що і без додатка, із спол. сл.
1. Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Молода дружина Кармелева.. не скаржиться нікому, що в неї там на серці й на душі (Марко Вовчок, I, 1955, 355); Йому, одному йому одкривала вона серце... Вона скаржилась йому на своє життя, безбарвне, бліде (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 332); Мати скаржилась на батька. Зовсім зледащів той (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 323); Хлопець усе скаржиться, що мерзне (Гнат Хоткевич, I, 1966, 167); Прокинувшись уранці, він скаржився на біль у голові, на нудоту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Воронцов ніколи не скаржився, а йому скаржилися всі, і він сам це вважав цілком нормальним (Олесь Гончар, III, 1959, 20); * Образно. Шурхотіли камінці під колесами авто, мотор стогнав і скаржився на важку дорогу (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 275).
Скаржитися на долю — висловлювати невдоволення своїм життям, обставинами, що склалися, і т. ін. Нащо от хазяйка — у добрі та в достатках — ай та скаржиться на свою долю, нарікає на неї... (Панас Мирний, III, 1954, 116); Сміюсь я, жартую, співаю, Не скаржусь на долю зовсім І б'ю по розірваних струнах На серці моїм (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 97); Скаржитися на здоров'я — мати погане самопочуття, почувати себе хворим. Люба мамочко!.. Коли я которий [який] день поводжуся як слід, то не можу скаржитись на здоров'я (Леся Українка, V, 1956, 238); — На здоров'я, молодий чоловіче, не скаржусь, — відсік Левко Іванович (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275).
2. Подавати скаргу (у 2 знач.) куди-небудь на когось; оскаржувати. Почтмейстер [поштмейстер] роздер конверт і конфіскував ті нещасні .. вирізки.. Звісно, я зажадав протоколу і буду скаржитися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Йонька.., крутнувшись на місці, гайнув полтавським шляхом прямо в Зіньків — скаржитися в райвиконком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 92).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=SWj_KfE5uA0
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 254.