Відмінності між версіями «Сідлати»
(Створена сторінка: '''Сідла́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''Сѣдлать. ''Сідлай, хлопче, коня вороного. ''Мет. 75. [[Категорія:С...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сідла́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''Сѣдлать. ''Сідлай, хлопче, коня вороного. ''Мет. 75. | '''Сідла́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''Сѣдлать. ''Сідлай, хлопче, коня вороного. ''Мет. 75. | ||
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | СІДЛАТИ, аю, аєш, недок., перех. Накладати й закріплювати сідло на спині (коня або іншої тварини). Не тоді коней сідлають, як верхи сідають (Укр.. присл.., 1955, 205); У неділю вранці Брат коня сідлає (Рудан., Тв., 1959, 73); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Смолич, V, 1959, 698); Сідлать коня! Гей, у погоню швидше! (Рильський, II, 1960, 22); // перен., розм. Підкоряти когось собі. Великі злодії сідлають праці люд, Аж поки злива маси не розбудить (Еллан, І, 1958, 255). | ||
| + | |||
| + | @ Сідлати свого коня (коника), рідко - те саме, що Сідати (сісти) на свого коника (див. коник). - Добре, що є біля чого товктися.. - Та що там доброго? Нема тепер добра ні від сонця, ні від місяця, - сідлає дядечко свого незмінного коня (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 12). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Без названия (47).jpeg.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Images (22).jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 13:30, 19 квітня 2024
Сідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СІДЛАТИ, аю, аєш, недок., перех. Накладати й закріплювати сідло на спині (коня або іншої тварини). Не тоді коней сідлають, як верхи сідають (Укр.. присл.., 1955, 205); У неділю вранці Брат коня сідлає (Рудан., Тв., 1959, 73); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Смолич, V, 1959, 698); Сідлать коня! Гей, у погоню швидше! (Рильський, II, 1960, 22); // перен., розм. Підкоряти когось собі. Великі злодії сідлають праці люд, Аж поки злива маси не розбудить (Еллан, І, 1958, 255).
@ Сідлати свого коня (коника), рідко - те саме, що Сідати (сісти) на свого коника (див. коник). - Добре, що є біля чого товктися.. - Та що там доброго? Нема тепер добра ні від сонця, ні від місяця, - сідлає дядечко свого незмінного коня (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 12).
Ілюстрації
| x140px | x140px | 
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8
.jpeg.png&action=edit&redlink=1){kind=link}
.jpeg&action=edit&redlink=1){kind=link}