Відмінності між версіями «Тік»
(Створена сторінка: '''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, зас...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. | '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big> | ||
| + | |||
| + | '''ТІК''', току, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189). | ||
| + | |||
| + | 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207). | ||
| + | |||
| + | <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big> | ||
| + | |||
| + | 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я); | ||
| + | |||
| + | 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня); | ||
| + | |||
| + | 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg|220px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg|220px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg|220px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|IJOgcH94R-k}} | ||
| + | {{#ev:youtube|6zwNlHmyoMY}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | |||
| + | '''[http://translate.meta.ua/ua/view/c82f9/ Перекладач МЕТА]''' | ||
| + | |||
| + | ''англ.'' flowed | ||
| + | ''рос.'' ток | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 09:27, 24 листопада 2017
І. Тік, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. К. Псал. 320. Добулась, мов сова на току. Ном. № 4008.
ІІ. Тік, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТІК, току, чол.
1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).
2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).
'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.
1) Тік (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);
2) тільки Точо́к — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);
3) тільки Точо́к — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовамиангл. flowed рос. ток |
