Відмінності між версіями «Т’але»
(→Медіа) |
|||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Та]] | [[Категорія:Та]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | АЛЕ1, спол. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; та, проте, однак. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Шевч., II, 1953, 32); Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Коцюб., І, 1955, 419); Батькове вирішення вступити в колгосп окрилило його. Правда, доведеться ще подолати наївні материні "умови", але загалом все так хороше й так мудро (Довж., І, 1958. 72); // у знач. ім. Нема нічого без але (Номис, 1864, № 2447). | ||
| + | |||
| + | АЛЕ2, виг. Виражає здивування, незадоволення. - Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. - Але! кому спати, а ..кому ні! - сказав Уласович (Кв.-Осн., II, 1956, 156); // ірон. Уживається в значенні, близькому до нічого й казати!. [Служебка:] Ото але! Король пастушку свата, ..чому б мені.. не стати панею? (Л. Укр., II, 1951, 197). | ||
| + | |||
| + | АЛЕ3, част., рідко. 1. Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву. - А почім груші? - По гривні. - Але? (Сл. Гр.). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (Котл., І, 1952,79). | ||
| + | |||
| + | 3. діал. Цілком, зовсім. Без мене одного ніхто, але то ніхто.. не міг би під час зими виглянути з хати (Фр., III, 1950, 196). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ale10042026.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|NTCElERASaMJX-6v}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 21:29, 10 квітня 2026
Т’але́, сз. = Але.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках АЛЕ1, спол. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; та, проте, однак. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Шевч., II, 1953, 32); Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Коцюб., І, 1955, 419); Батькове вирішення вступити в колгосп окрилило його. Правда, доведеться ще подолати наївні материні "умови", але загалом все так хороше й так мудро (Довж., І, 1958. 72); // у знач. ім. Нема нічого без але (Номис, 1864, № 2447).
АЛЕ2, виг. Виражає здивування, незадоволення. - Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. - Але! кому спати, а ..кому ні! - сказав Уласович (Кв.-Осн., II, 1956, 156); // ірон. Уживається в значенні, близькому до нічого й казати!. [Служебка:] Ото але! Король пастушку свата, ..чому б мені.. не стати панею? (Л. Укр., II, 1951, 197).
АЛЕ3, част., рідко. 1. Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву. - А почім груші? - По гривні. - Але? (Сл. Гр.).
2. розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (Котл., І, 1952,79).
3. діал. Цілком, зовсім. Без мене одного ніхто, але то ніхто.. не міг би під час зими виглянути з хати (Фр., III, 1950, 196).
Ілюстрації
|
