Відмінності між версіями «Синіти»
(Створена сторінка: '''Сині́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Синѣть. ''Кругом його степ, як море широке, синіє. ''Шевч. [[Катег...) |
|||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сині́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Синѣть. ''Кругом його степ, як море широке, синіє. ''Шевч. | '''Сині́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Синѣть. ''Кругом його степ, як море широке, синіє. ''Шевч. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/synity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | СИНІТИ, ію, ієш, недок. | ||
| + | 1. Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Гори починають синіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427); Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою (Панас Мирний, IV, 1955, 322); Глибшає далеч. Річка синіє (Максим Рильський, I, 1960, 127); Заграва на сході почала синіти, на землю спускався вечірній присмерк (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 37); | ||
| + | // безос. — Уходжу я в хату, а там — панів, паніє! Та накурено так, що аж синіє (Панас Мирний, III, 1954, 166); Синіло за вікном по-весняному (Павло Тичина, III, 1957, 284); О, які були великі зорі, Як синіло й склилось навкруги! (Максим Рильський, III, 1961, 268); | ||
| + | // Ставати дуже блідим або червоніти, набуваючи аж синього відтінку, від нездужання, натуги, люті, холоду і т. ін. (про людину, частини її тіла). Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Тарас Шевченко, I, 1963, 161); Конець [кінець] його носа синів чимраз більше від морозу (Іван Франко, IV, 1950, 477); Він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 464); Пан начальник аж тремтить і синів від люті (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 143). | ||
| + | 2. Виділятися своїм синім кольором. Сині волошки проти місяця ще більше синіли (Степан Васильченко, I, 1959, 198); Пригадую: осінній день. Прихильно, по-щирому синіло небо (Павло Тичина, I, 1957, 216); Тім'я обережненько собі погладив [Купа], бо там іще синіла прездорова гуля (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 385); | ||
| + | // Виднітися (про що-небудь синє в далечині). І здалека край дороги Чорний ліс синіє (Степан Руданський, Тв., 1956, 74); За річкою.. синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний, V, 1955, 209); Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло між будинками в кінці вулиці (Юрій Яновський, II, 1958, 16); Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу (Олесь Гончар, III, 1959, 303); Аж серце мені стиснулося: он вони — рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині, стримлять вершинами над головою (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 26); А луг цвіте. А далина синіє (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 14); * Образно. По лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю, що там, за широким Дунаєм,.. синіла десь у чужій країні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); | ||
| + | // Цвісти синім цвітом. Тепло, сонячно, гарно. Синіють скрізь проліски (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 86); Біля хати червоніли, синіли пухнасті айстри (Микола Зарудний, Світло, 1961, 26). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/32/53409/32178.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови (1970—1980)]=== | ||
| + | СИНИТИ , СИНІТИ , СИНІТИСЯ , СИНІШАТИ | ||
| + | СИНИТИ – СИНІТИ – СИНІТИСЯ – СИНІШАТИ | ||
| + | Синити, перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій колір. | ||
| + | Пливуть човни, блищать весельця... А в лузі – мов хтось кожну мить перестеляє перестельця – червонить, синить, зеленить... (П.Тичина) | ||
| + | Синіти, неперех. Ставати синім, синішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо (В.Винниченко); Його товсте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); | ||
| + | Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М.Рильський). | ||
| + | Синітися. Виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Синіється тут прозора вода (І.Франко); | ||
| + | Вікна ледь-ледь синіються, як подивитися з печі (М.Ю.Тарновський). | ||
| + | Синішати. Ставати синішим. Холодна з дня на день синішає ріка (М.Рильський). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Posinel-pri-hranenii-500x375.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Abstraction.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:253726.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Metilenovaja sin.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]]) | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
[[Категорія:Си]] | [[Категорія:Си]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 12:17, 24 листопада 2017
Сині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Гори починають синіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427); Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою (Панас Мирний, IV, 1955, 322); Глибшає далеч. Річка синіє (Максим Рильський, I, 1960, 127); Заграва на сході почала синіти, на землю спускався вечірній присмерк (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 37); // безос. — Уходжу я в хату, а там — панів, паніє! Та накурено так, що аж синіє (Панас Мирний, III, 1954, 166); Синіло за вікном по-весняному (Павло Тичина, III, 1957, 284); О, які були великі зорі, Як синіло й склилось навкруги! (Максим Рильський, III, 1961, 268); // Ставати дуже блідим або червоніти, набуваючи аж синього відтінку, від нездужання, натуги, люті, холоду і т. ін. (про людину, частини її тіла). Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Тарас Шевченко, I, 1963, 161); Конець [кінець] його носа синів чимраз більше від морозу (Іван Франко, IV, 1950, 477); Він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 464); Пан начальник аж тремтить і синів від люті (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 143). 2. Виділятися своїм синім кольором. Сині волошки проти місяця ще більше синіли (Степан Васильченко, I, 1959, 198); Пригадую: осінній день. Прихильно, по-щирому синіло небо (Павло Тичина, I, 1957, 216); Тім'я обережненько собі погладив [Купа], бо там іще синіла прездорова гуля (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 385); // Виднітися (про що-небудь синє в далечині). І здалека край дороги Чорний ліс синіє (Степан Руданський, Тв., 1956, 74); За річкою.. синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний, V, 1955, 209); Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло між будинками в кінці вулиці (Юрій Яновський, II, 1958, 16); Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу (Олесь Гончар, III, 1959, 303); Аж серце мені стиснулося: он вони — рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині, стримлять вершинами над головою (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 26); А луг цвіте. А далина синіє (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 14); * Образно. По лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю, що там, за широким Дунаєм,.. синіла десь у чужій країні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); // Цвісти синім цвітом. Тепло, сонячно, гарно. Синіють скрізь проліски (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 86); Біля хати червоніли, синіли пухнасті айстри (Микола Зарудний, Світло, 1961, 26).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови (1970—1980)
СИНИТИ , СИНІТИ , СИНІТИСЯ , СИНІШАТИ СИНИТИ – СИНІТИ – СИНІТИСЯ – СИНІШАТИ Синити, перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій колір. Пливуть човни, блищать весельця... А в лузі – мов хтось кожну мить перестеляє перестельця – червонить, синить, зеленить... (П.Тичина) Синіти, неперех. Ставати синім, синішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо (В.Винниченко); Його товсте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М.Рильський). Синітися. Виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Синіється тут прозора вода (І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подивитися з печі (М.Ю.Тарновський). Синішати. Ставати синішим. Холодна з дня на день синішає ріка (М.Рильський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)
