Відмінності між версіями «Селянин»
(Створена сторінка: '''Селянин, -на, '''''м. ''Поселянинъ, крестьянинъ. ''Ой задумав селянин міщаночку брати, вона й...) |
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
||
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Селянин, -на, '''''м. ''Поселянинъ, крестьянинъ. ''Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». ''Чуб. V. 685. | '''Селянин, -на, '''''м. ''Поселянинъ, крестьянинъ. ''Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». ''Чуб. V. 685. | ||
+ | '''Селянин, -на, '''''м. ''Поселянинъ, крестьянинъ. ''Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». ''Чуб. V. 685. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/seljanyn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | СЕЛЯНИ́Н, а, чол. (мн. селяни, лян). Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. Він любив землю, як пташка повітря, риба — воду. Та й що варт селянин без землі? Усе одно, що пташка без повітря, риба без води(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Використовуючи землю, радянський селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, він культурний, законний її володар... (Остап Вишня, День.., 1950, 8); Сучасне повсякденне харчування колгоспників значно краще за святкову їжу селянина XIX століття (Народна творчість та етнографія, 5, 1975, 88). | ||
+ | Казенні селяни див. казенний; Комітети незаможних селян див. комітет; Панщанний селянин див.панщанний; Скарбові селяни див. скарбовий. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 119. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словопедия ]=== | ||
+ | СЕЛЯНИН | ||
+ | (той, хто живе в селі) господар, дядько, зневажл. селюк, мужик, (за виконуваною працею) гречкосій, ціпов'яз. | ||
+ | селяни́н | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | * Але: два, три, чотири селяни́на | ||
+ | СЕЛЯНИН | ||
+ | о. хлібороб, ПЛУГАР, зн. гречкосій, ціпов'яз, чубрій, д. селепко; (власник ферми) фермер, фармер; селюк, селюх, зб. селянство; п! ХУТОРЯНИН. | ||
+ | СЕЛЯНИН | ||
+ | крестьянин | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/селянин УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | |||
+ | СЕЛЯНИ́Н, а, ч. (мн. селя́ни, ля́н). Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. Він любив землю, як пташка повітря, риба — воду. Та й що варт селянин без землі? Усе одно, що пташка без повітря, риба без води (Коцюб., І, 1955, 110); Використовуючи землю, радянський селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, він культурний, законний її володар… (Вишня, День.., 1950, 8); Сучасне повсякденне харчування колгоспників значно краще за святкову їжу селянина XIX століття (Нар. тв. та етн., 5, 1975, 88). | ||
+ | Казе́нні селя́ни див. казе́нний; Коміте́ти незамо́жних селя́н див. коміте́т; Панща́нний селяни́н див.панща́нний; Скарбо́ві́ селя́ни див. скарбо́ви́й. | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119. | ||
+ | Селянин, на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685. | ||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 113. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53716-seljanyn.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685. | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | селяни́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | |||
+ | |||
+ | відмінок | ||
+ | однина | ||
+ | множина | ||
+ | називний | ||
+ | селяни́н | ||
+ | селя́ни | ||
+ | родовий | ||
+ | селяни́на | ||
+ | селя́н | ||
+ | давальний | ||
+ | селяни́нові, селяни́ну | ||
+ | селя́нам | ||
+ | знахідний | ||
+ | селяни́на | ||
+ | селя́н | ||
+ | орудний | ||
+ | селяни́ном | ||
+ | селя́нами | ||
+ | місцевий | ||
+ | на/у селяни́нові, селяни́ні | ||
+ | на/у селя́нах | ||
+ | кличний | ||
+ | селяни́не | ||
+ | селя́ни | ||
+ | * Але: два, три, чотири селяни́на | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk/en/селянин українська-англійська Словник]=== | ||
+ | Переклад на англійська: | ||
+ | farmer | ||
+ | (Noun ) (noun ) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | person who works the land or who keeps livestock | ||
+ | |||
+ | |||
+ | person who works the land or who keeps livestock | ||
+ | peasant | ||
+ | (Noun ) (noun ) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | member of the agriculture low class | ||
+ | |||
+ | |||
+ | member of the agriculture low class | ||
+ | mujik | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Russian peasant | ||
+ | Автоматичний переклад: | ||
+ | |||
+ | |||
+ | peasant | ||
+ | |||
+ | ===[https://slovari.yandex.ru/селянин/uk-ru/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | ист. приписані селяни | ||
+ | приписные крестьяне | ||
+ | Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › | ||
+ | ист. економічні селяни | ||
+ | экономические крестьяне | ||
+ | Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › | ||
+ | ист. ролейні селяни (люди) | ||
+ | пахотные крестьяне (люди) | ||
+ | Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/161938 Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | селянин это: | ||
+ | ТолкованиеПеревод | ||
+ | |||
+ | селянин | ||
+ | -а, ч. (мн. селя́ни, -ля́н). | ||
+ | Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. | ||
+ | •• | ||
+ | Селя́ни-да́нники — в 15-16 ст. – найчисленніша категорія "похожих" селян у феодальній Литві та назагарбаних нею українських землях. | ||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | Синонимы: | ||
+ | аграрий, аграрник, весняк, земледелец, землепашец, землероб, крестьянин, поселянин, сельчанин,хлебороб | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Елянин31.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селянин1.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селянин4.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селянин5.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|T6HdzHwc1mI}} | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ==="селянин" в других словарях:=== | ||
+ | |||
+ | Селянин — Селянин житель села (cм. также горожанин); Селянин село в Болгарии. В Викисловаре есть статья « … Википедия | ||
+ | селянин — сельчанин, поселянин, хлебороб, аграрник, землероб, земледелец, аграрий, землепашец, крестьянин Словарь русских синонимов. селянин см. крестьянин Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … Словарь синонимов | ||
+ | СЕЛЯНИН — СЕЛЯНИН, селянина, мн. селяне, селян, муж. (офиц. устар. и книжн. поэт., теперь обл.). Крестьянин, землевладелец. Раздумье селянина (заглавие стихотворения А.Кольцова). «Усталый селянин идет, задумавшись, в шалаш спокойный свой.» Жуковский.… … Толковый словарь Ушакова | ||
+ | СЕЛЯНИН — СЕЛЯНИН, а, мн. ляне, ян, муж. (книжн.). То же, что крестьянин. | жен. селянка, и. | прил. селянский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова | ||
+ | СЕЛЯНИН — и пр. см. селить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля | ||
+ | селянин — СЕЛЯНИН, а, мн яне, род. ян, дат. янам, м Человек, живущий в селе, деревне; Син.: сельчанин; Ант.: горожанин. // ж селянка, и, мн род. нок, дат. нкам. На крапе [карт] селянин с обвисшими усами, вооруженный лопатою, и селянка с серпом (Булг.) … Толковый словарь русских существительных | ||
+ | Селянин — м. устар. Крестьянин, земледелец. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой | ||
+ | селянин — селянин, селяне, селянина, селян, селянину, селянам, селянина, селян, селянином, селянами, селянине, селянах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов | ||
+ | селянин — селян ин, а, мн. ч. яне, ян … Русский орфографический словарь | ||
+ | селянин — (2 м); мн. селя/не, Р. селя/н … Орфографический словарь русского языка | ||
+ | селянин — A сущ; 62 иск см. Приложение II (устар. крестьянин, земледелец) селяни/на мн. селя/не селя/н Близ ка/мней* вековых, покрытых желтым мохом … Словарь ударений русского языка | ||
+ | ===Приказки та прислів`я про селян=== | ||
+ | Гарно було бути панськими: ходячи їсти, сидячи спати, бодай не казати. | ||
+ | |||
+ | Заробиш — пан бере, не заробиш—пан дере; нехай, кажу нас разом і чорт забере. | ||
+ | |||
+ | Коли б не було селян і волів, то не було б і панів. | ||
+ | |||
+ | Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча. | ||
+ | |||
+ | Селянам і в пеклі прийдется на панів робить: пани будуть в казанах кипіть, а їм таки треба дрова носить. | ||
+ | |||
+ | Селянськими мозолями пани живуть. | ||
+ | ===Байки про селян=== | ||
+ | |||
+ | Селянин і лисиця: [http://www.ukrcenter.com/Література/Німий-Василь-Іванович/52987-1/Селянин-і-Лисиця] | ||
+ | Селянин і кінь: [http://krilov.ru/peasant_and_horse/] | ||
+ | |||
+ | ===[http://krilov.ru/peasant_and_horse/]=== | ||
+ | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/Селянин Материал из Википедии]=== | ||
+ | Селянин | ||
+ | [править | править вики-текст] | ||
+ | Материал из Википедии — свободной энциклопедии | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Селянин: | ||
+ | Селянин — житель села (см. также горожанин). | ||
+ | |||
+ | В Викисловаре есть статья «селянин» | ||
+ | Персоналии[править | править вики-текст] | ||
+ | Селянин, Глеб Иванович (1926—1984) — советский актёр театра и кино, режиссёр-постановщик и сценарист. | ||
+ | Селянин, Евгений Николаевич (1923—2001) — военный лётчик, Герой Советского Союза. | ||
+ | Селянин, Иван Семёнович (1904—1976) — советский киноактёр. | ||
+ | |||
+ | Селянина, Лариса Алексеевна (род. 1952) — российский дизайнер одежды, живописец, график, фотограф. | ||
+ | Топоним[править | править вики-текст] | ||
+ | Селянин — село в Болгарии. | ||
+ | См. также[править | править вики-текст] | ||
+ | Селянин и городской проныра — мультфильм. | ||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Селяни]=== | ||
+ | Селяни[ред. • ред. код] | ||
+ | |||
+ | Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. | ||
+ | (Перенаправлено з Селянин) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Селянин у доіндустріальному суспільстві (1786) | ||
+ | |||
+ | Фермер з плугом, Німеччина | ||
+ | Селя́ни — жителі сіл і сільських місцевостей, а також люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в фермерському господарстві; представники класу фермерів, або працівників або власників невеликих господарств, особливо в середні століття при феодалізмі; або, більшість населення в будь-якому доіндустріальному суспільстві.[1][2](див.: історичний суспільний стан, або прошарок — «Селянство») | ||
+ | |||
+ | Зміст | ||
+ | [сховати] | ||
+ | 1Положення в суспільній ієрархії | ||
+ | 2У народному господарстві | ||
+ | 3Примітки | ||
+ | 4Література | ||
+ | 5Посилання | ||
+ | 6Див. також | ||
+ | Положення в суспільній ієрархії[ред. • ред. код] | ||
+ | У середньовічній Європі селяни були розділені на два класи відповідно до їх особистого статусу: кріпаки (або іноді їх також зовуть раби) і вільні селяни. Селяни або мали право власності на землю (Безумовне право власності), або тримали землю в будь-якому з декількох форм землекористування (Володіння землею на засадах надання послуг власникові з її обробки). | ||
+ | Селяни, як правило, складають більшість сільськогосподарської робочої сили в доіндустріальному суспільстві. Більшість людей в середні століття були селянами. | ||
+ | Наприклад, в Угорщині на початок першої половини XVIII ст. абсолютна більшість населення перебувала в тій чи іншій формі залежності від світських і духовних феодалів або держави.[3] Такі категорії селян, як удворники, лібертіни, сабодаші користувалися земельними наділами, виконуючи натуральні та грошові повинності на користь землевласників і держави.[3] Желярі і таксалісти мали присадибне господарство без орної землі, за що також виконували різні повинності нерегламентовані законом.[3] | ||
+ | У 1920-х роках селяни становили 81,5% населення УРСР.[4] | ||
+ | Хоча «селянин» є вільним словом-додатком, однак в ринковій економіці (англ. market economy) прижився термінселянин-власник і часто використовується для опису традиційного сільського населення в країнах, де дрібними ділянками (англ. Smallholding) сільського господарства обробляють багато землі. Наприклад, основне виробництвокартоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення, і лише незначна частка виробництва припадає на фермерів. | ||
+ | Слово-додаток «селянин» використовується людьми в якості принизливого позначення, оскільки перші вважають себе: | ||
+ | більш високого класу (як це були дворянство і духовенство, і на самому верху був монарх), | ||
+ | та для людей з низьким рівнем доходу на цьому тлі. | ||
+ | радянські люди відповідно до теорії класової боротьби, | ||
+ | люди, які відкидають немарксистський аналіз селянства, | ||
+ | оскільки слово «селянин» походить від звичайного слова «селитись»(див. етимологію у статті Село). | ||
+ | У народному господарстві[ред. • ред. код] | ||
+ | Наприклад, економіка Данії спирається на високотехнологічне сільське господарство (лісові виробничі площі, рослинництво і тваринництво), яке виробляє продукцію, достатню для забезпечення 15 млн осіб, що втричі переважає кількість населення Данії, при тому, що у промисловості переважають дрібні і середні підприємства (без великих будівель комунізму), а в сільському господарстві — сімейна ферма. | ||
+ | Олександр Чаянов був одним з перших прихильників важливості розуміння селянської поведінки, стверджуючи, що селянська економіка (синонім: сільське господарство) не є чимось відмінним від фермерства, і селяни можуть і будуть працювати так складно, як це їм необхідно для задоволення власних потреб, і коли не буде стимулу виходити за межі цих потреб — це може привезти до уповільнення і припинення бажання працювати, коли вони будуть задоволені. | ||
+ | Примітки[ред. • ред. код] | ||
+ | 1.Вгору↑ peasant, def. A.1.a. n. OED Online. March 2012. Oxford University Press. 28 May 2012 | ||
+ | 2.Вгору↑ Merrian-Webster online «peasant» | ||
+ | 3.↑ Перейти до:а б в Тлущак Ю. М. Податковий апарат монархії Габсбургів у Закарпатті // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского: серия «Юридические науки» Научный журнал — 2006 г. — Том 19 (58) № 2. ISSN:1606-3716 | ||
+ | 4.Вгору↑ Микола Лазарович Українське село в кривавих жорнах комунізму: прелюдія до геноциду / Науковий журнал Психологія і суспільство, 2011, № 1. ISSN:1810-2131 | ||
+ | Література[ред. • ред. код] | ||
+ | Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917 — 1927 рр.) / НАН України. Інститут історії України. — К., 2000. — 208 с. | ||
+ | Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с. Т. 3.: Портулак — Ь. С.187. | ||
+ | Посилання[ред. • ред. код] | ||
+ | (відео) «Ми любимо фермерів» FarmOn Фонд — некомерційна організація, яка підтримує молодих канадських фермерів. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] |
Поточна версія на 22:50, 26 листопада 2015
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685. Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЕЛЯНИ́Н, а, чол. (мн. селяни, лян). Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. Він любив землю, як пташка повітря, риба — воду. Та й що варт селянин без землі? Усе одно, що пташка без повітря, риба без води(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Використовуючи землю, радянський селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, він культурний, законний її володар... (Остап Вишня, День.., 1950, 8); Сучасне повсякденне харчування колгоспників значно краще за святкову їжу селянина XIX століття (Народна творчість та етнографія, 5, 1975, 88). Казенні селяни див. казенний; Комітети незаможних селян див. комітет; Панщанний селянин див.панщанний; Скарбові селяни див. скарбовий. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 119.
Словопедия
СЕЛЯНИН (той, хто живе в селі) господар, дядько, зневажл. селюк, мужик, (за виконуваною працею) гречкосій, ціпов'яз. селяни́н іменник чоловічого роду, істота
- Але: два, три, чотири селяни́на
СЕЛЯНИН о. хлібороб, ПЛУГАР, зн. гречкосій, ціпов'яз, чубрій, д. селепко; (власник ферми) фермер, фармер; селюк, селюх, зб. селянство; п! ХУТОРЯНИН. СЕЛЯНИН крестьянин
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СЕЛЯНИ́Н, а, ч. (мн. селя́ни, ля́н). Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. Він любив землю, як пташка повітря, риба — воду. Та й що варт селянин без землі? Усе одно, що пташка без повітря, риба без води (Коцюб., І, 1955, 110); Використовуючи землю, радянський селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, він культурний, законний її володар… (Вишня, День.., 1950, 8); Сучасне повсякденне харчування колгоспників значно краще за святкову їжу селянина XIX століття (Нар. тв. та етн., 5, 1975, 88).
Казе́нні селя́ни див. казе́нний; Коміте́ти незамо́жних селя́н див. коміте́т; Панща́нний селяни́н див.панща́нний; Скарбо́ві́ селя́ни див. скарбо́ви́й. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119. Селянин, на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 113.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
«Словники України on-line»
селяни́н – іменник чоловічого роду, істота
відмінок
однина
множина
називний
селяни́н
селя́ни
родовий
селяни́на
селя́н
давальний
селяни́нові, селяни́ну
селя́нам
знахідний
селяни́на
селя́н
орудний
селяни́ном
селя́нами
місцевий
на/у селяни́нові, селяни́ні
на/у селя́нах
кличний
селяни́не
селя́ни
- Але: два, три, чотири селяни́на
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Переклад на англійська: farmer (Noun ) (noun )
person who works the land or who keeps livestock
person who works the land or who keeps livestock peasant (Noun ) (noun )
member of the agriculture low class
member of the agriculture low class mujik
Russian peasant Автоматичний переклад:
peasant
ЯНДЕКС словари
ист. приписані селяни приписные крестьяне Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › ист. економічні селяни экономические крестьяне Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» › ист. ролейні селяни (люди) пахотные крестьяне (люди) Русско-украинский словарь. ИТФ «Перун» ›
Словари и энциклопедии на Академике
селянин это: ТолкованиеПеревод
селянин -а, ч. (мн. селя́ни, -ля́н). Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. •• Селя́ни-да́нники — в 15-16 ст. – найчисленніша категорія "похожих" селян у феодальній Литві та назагарбаних нею українських землях.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: аграрий, аграрник, весняк, земледелец, землепашец, землероб, крестьянин, поселянин, сельчанин,хлебороб
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
"селянин" в других словарях:
Селянин — Селянин житель села (cм. также горожанин); Селянин село в Болгарии. В Викисловаре есть статья « … Википедия селянин — сельчанин, поселянин, хлебороб, аграрник, землероб, земледелец, аграрий, землепашец, крестьянин Словарь русских синонимов. селянин см. крестьянин Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … Словарь синонимов СЕЛЯНИН — СЕЛЯНИН, селянина, мн. селяне, селян, муж. (офиц. устар. и книжн. поэт., теперь обл.). Крестьянин, землевладелец. Раздумье селянина (заглавие стихотворения А.Кольцова). «Усталый селянин идет, задумавшись, в шалаш спокойный свой.» Жуковский.… … Толковый словарь Ушакова СЕЛЯНИН — СЕЛЯНИН, а, мн. ляне, ян, муж. (книжн.). То же, что крестьянин. | жен. селянка, и. | прил. селянский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова СЕЛЯНИН — и пр. см. селить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля селянин — СЕЛЯНИН, а, мн яне, род. ян, дат. янам, м Человек, живущий в селе, деревне; Син.: сельчанин; Ант.: горожанин. // ж селянка, и, мн род. нок, дат. нкам. На крапе [карт] селянин с обвисшими усами, вооруженный лопатою, и селянка с серпом (Булг.) … Толковый словарь русских существительных Селянин — м. устар. Крестьянин, земледелец. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой селянин — селянин, селяне, селянина, селян, селянину, селянам, селянина, селян, селянином, селянами, селянине, селянах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов селянин — селян ин, а, мн. ч. яне, ян … Русский орфографический словарь селянин — (2 м); мн. селя/не, Р. селя/н … Орфографический словарь русского языка селянин — A сущ; 62 иск см. Приложение II (устар. крестьянин, земледелец) селяни/на мн. селя/не селя/н Близ ка/мней* вековых, покрытых желтым мохом … Словарь ударений русского языка
Приказки та прислів`я про селян
Гарно було бути панськими: ходячи їсти, сидячи спати, бодай не казати. Заробиш — пан бере, не заробиш—пан дере; нехай, кажу нас разом і чорт забере. Коли б не було селян і волів, то не було б і панів. Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча. Селянам і в пеклі прийдется на панів робить: пани будуть в казанах кипіть, а їм таки треба дрова носить. Селянськими мозолями пани живуть. ===Байки про селян===
Селянин і лисиця: [1] Селянин і кінь: [2]
[3]
Материал из Википедии
Селянин [править | править вики-текст] Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Селянин:
Селянин — житель села (см. также горожанин).
В Викисловаре есть статья «селянин» Персоналии[править | править вики-текст] Селянин, Глеб Иванович (1926—1984) — советский актёр театра и кино, режиссёр-постановщик и сценарист. Селянин, Евгений Николаевич (1923—2001) — военный лётчик, Герой Советского Союза. Селянин, Иван Семёнович (1904—1976) — советский киноактёр.
Селянина, Лариса Алексеевна (род. 1952) — российский дизайнер одежды, живописец, график, фотограф. Топоним[править | править вики-текст] Селянин — село в Болгарии. См. также[править | править вики-текст] Селянин и городской проныра — мультфильм.
[4]
Селяни[ред. • ред. код]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. (Перенаправлено з Селянин)
Селянин у доіндустріальному суспільстві (1786)
Фермер з плугом, Німеччина Селя́ни — жителі сіл і сільських місцевостей, а також люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в фермерському господарстві; представники класу фермерів, або працівників або власників невеликих господарств, особливо в середні століття при феодалізмі; або, більшість населення в будь-якому доіндустріальному суспільстві.[1][2](див.: історичний суспільний стан, або прошарок — «Селянство»)
Зміст [сховати] 1Положення в суспільній ієрархії 2У народному господарстві 3Примітки 4Література 5Посилання 6Див. також Положення в суспільній ієрархії[ред. • ред. код] У середньовічній Європі селяни були розділені на два класи відповідно до їх особистого статусу: кріпаки (або іноді їх також зовуть раби) і вільні селяни. Селяни або мали право власності на землю (Безумовне право власності), або тримали землю в будь-якому з декількох форм землекористування (Володіння землею на засадах надання послуг власникові з її обробки). Селяни, як правило, складають більшість сільськогосподарської робочої сили в доіндустріальному суспільстві. Більшість людей в середні століття були селянами. Наприклад, в Угорщині на початок першої половини XVIII ст. абсолютна більшість населення перебувала в тій чи іншій формі залежності від світських і духовних феодалів або держави.[3] Такі категорії селян, як удворники, лібертіни, сабодаші користувалися земельними наділами, виконуючи натуральні та грошові повинності на користь землевласників і держави.[3] Желярі і таксалісти мали присадибне господарство без орної землі, за що також виконували різні повинності нерегламентовані законом.[3] У 1920-х роках селяни становили 81,5% населення УРСР.[4] Хоча «селянин» є вільним словом-додатком, однак в ринковій економіці (англ. market economy) прижився термінселянин-власник і часто використовується для опису традиційного сільського населення в країнах, де дрібними ділянками (англ. Smallholding) сільського господарства обробляють багато землі. Наприклад, основне виробництвокартоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення, і лише незначна частка виробництва припадає на фермерів. Слово-додаток «селянин» використовується людьми в якості принизливого позначення, оскільки перші вважають себе: більш високого класу (як це були дворянство і духовенство, і на самому верху був монарх), та для людей з низьким рівнем доходу на цьому тлі. радянські люди відповідно до теорії класової боротьби, люди, які відкидають немарксистський аналіз селянства, оскільки слово «селянин» походить від звичайного слова «селитись»(див. етимологію у статті Село). У народному господарстві[ред. • ред. код] Наприклад, економіка Данії спирається на високотехнологічне сільське господарство (лісові виробничі площі, рослинництво і тваринництво), яке виробляє продукцію, достатню для забезпечення 15 млн осіб, що втричі переважає кількість населення Данії, при тому, що у промисловості переважають дрібні і середні підприємства (без великих будівель комунізму), а в сільському господарстві — сімейна ферма. Олександр Чаянов був одним з перших прихильників важливості розуміння селянської поведінки, стверджуючи, що селянська економіка (синонім: сільське господарство) не є чимось відмінним від фермерства, і селяни можуть і будуть працювати так складно, як це їм необхідно для задоволення власних потреб, і коли не буде стимулу виходити за межі цих потреб — це може привезти до уповільнення і припинення бажання працювати, коли вони будуть задоволені. Примітки[ред. • ред. код] 1.Вгору↑ peasant, def. A.1.a. n. OED Online. March 2012. Oxford University Press. 28 May 2012 2.Вгору↑ Merrian-Webster online «peasant» 3.↑ Перейти до:а б в Тлущак Ю. М. Податковий апарат монархії Габсбургів у Закарпатті // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского: серия «Юридические науки» Научный журнал — 2006 г. — Том 19 (58) № 2. ISSN:1606-3716 4.Вгору↑ Микола Лазарович Українське село в кривавих жорнах комунізму: прелюдія до геноциду / Науковий журнал Психологія і суспільство, 2011, № 1. ISSN:1810-2131 Література[ред. • ред. код] Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917 — 1927 рр.) / НАН України. Інститут історії України. — К., 2000. — 208 с. Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с. Т. 3.: Портулак — Ь. С.187. Посилання[ред. • ред. код] (відео) «Ми любимо фермерів» FarmOn Фонд — некомерційна організація, яка підтримує молодих канадських фермерів.