Відмінності між версіями «Селех»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Селех, -ха, '''''м. ''= '''Селезень. '''Рудч. Ск. I. 39. Ум. '''Селешо́к. '''Чуб. II. 369. Категорія:Се) |
|||
(не показані 11 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Селех, -ха, '''''м. ''= '''Селезень. '''Рудч. Ск. I. 39. Ум. '''Селешо́к. '''Чуб. II. 369. | '''Селех, -ха, '''''м. ''= '''Селезень. '''Рудч. Ск. I. 39. Ум. '''Селешо́к. '''Чуб. II. 369. | ||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/selezenj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | 1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Михайло Стельмах, II, 1962, 335); * У порівняннях. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Хлопці пірнули, як селезні (Олесь Гончар, III, 1959, 210). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця. | ||
+ | |||
+ | 3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Словник Грінченка). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селезень.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селезень1.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
Поточна версія на 13:06, 31 жовтня 2017
Селех, -ха, м. = Селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. Селешо́к. Чуб. II. 369.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Михайло Стельмах, II, 1962, 335); * У порівняннях. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Хлопці пірнули, як селезні (Олесь Гончар, III, 1959, 210).
2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця.
3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Словник Грінченка).