Відмінності між версіями «Свічник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Свічник, -ка, '''''м. ''1) Подсвѣчникъ. ''Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на сві...)
 
(→‎Ілюстрації)
 
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Свічник, -ка, '''''м. ''1) Подсвѣчникъ. ''Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. ''Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = '''Світун. '''Вх. Пч. І. 6.  
 
'''Свічник, -ка, '''''м. ''1) Подсвѣчникъ. ''Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. ''Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = '''Світун. '''Вх. Пч. І. 6.  
 
[[Категорія:Св]]
 
[[Категорія:Св]]
 +
 +
== <big>'''Тлумачення у сучасних словниках'''</big> ==
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник'''
 +
 +
СВІЧНИ́К, а, чол. Підставка для свічки або свічок. В далекому кінці каплиці сяв престол, обставлений срібними та золотими свічниками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 16); На столі.. блимали в свічниках свічки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 151).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 98.
 +
 +
 +
'''Орфографічний словник української мови
 +
'''
 +
 +
свічник - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! ВІДМІНОК !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
 +
|-
 +
| Називний || свічник || свічники
 +
|-
 +
| Родовий || свічника || свічників
 +
|-
 +
| Давальний || свічникові, свічнику || свічникам
 +
|-
 +
| Знахідний || свічник || свічники
 +
|-
 +
| Орудний || свічником || свічниками
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у свічнику || на/у свічниках
 +
|-
 +
| Кличний || свічнику || свічники
 +
|}
 +
 +
'''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
 +
'''
 +
 +
СВІЧНИК
 +
твір декоративно-ужиткового мистецтва, призначений для закріплення свічок, якими освітлюють інтер'єр; може бути напольним, настільним (канделябр) або підвісним (люстра), на одну чи більше свічок.
 +
 +
 +
'''Словник синонімів Караванського'''
 +
 +
СВІЧНИК
 +
підсвічник, (під ряд свічок) канделябр.
 +
 +
'''СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
 +
'''
 +
 +
СВІЧНИК
 +
1. і підсвічник Підставка для свічки чи свічок;
 +
 +
2. Церковний світильник, що являє собою підставку зі свічкою чи свічками; кандило
 +
 +
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''
 +
 +
свічник
 +
-а, ч. Підставка для свічки або свічок; канделябр.
 +
 +
== '''<big>Ілюстрації</big>''' ==
 +
 +
http://hutsul.museum/upload/iblock/a9a/a9afdc0dca18b9983fe04758c09b1195.jpg
 +
 +
[[Файл:Назва_свічник.jpg]],
 +
 +
== '''<big>Див. також</big>''' ==
 +
 +
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Свічник
 +
 +
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Канделябр
 +
 +
== <big>'''Джерела'''</big> ==
 +
 +
1). Академічний тлумачний словник
 +
 +
2). Орфографічний словник української мови
 +
 +
3). УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
 +
 +
4). СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
 +
[[Категорія: Слова 2017 року]]
 +
 +
[[Категорія: Св]]
 +
 +
Свічни́к,світоч — підставка для встановлення свічки.
 +
Виготовляють свічники з металів, скла, порцеляни, дерева та іншого, за допомогою таких інструментів, як силіконовий пістолет, плоскогубці, ножиці, стека.
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв]]

Поточна версія на 20:49, 22 листопада 2018

Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = Світун. Вх. Пч. І. 6.

Тлумачення у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

СВІЧНИ́К, а, чол. Підставка для свічки або свічок. В далекому кінці каплиці сяв престол, обставлений срібними та золотими свічниками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 16); На столі.. блимали в свічниках свічки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 151). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 98.


Орфографічний словник української мови

свічник - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний свічник свічники
Родовий свічника свічників
Давальний свічникові, свічнику свічникам
Знахідний свічник свічники
Орудний свічником свічниками
Місцевий на/у свічнику на/у свічниках
Кличний свічнику свічники

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

СВІЧНИК твір декоративно-ужиткового мистецтва, призначений для закріплення свічок, якими освітлюють інтер'єр; може бути напольним, настільним (канделябр) або підвісним (люстра), на одну чи більше свічок.


Словник синонімів Караванського

СВІЧНИК підсвічник, (під ряд свічок) канделябр.

СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

СВІЧНИК 1. і підсвічник Підставка для свічки чи свічок;

2. Церковний світильник, що являє собою підставку зі свічкою чи свічками; кандило

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

свічник -а, ч. Підставка для свічки або свічок; канделябр.

Ілюстрації

a9afdc0dca18b9983fe04758c09b1195.jpg

Назва свічник.jpg,

Див. також

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Свічник

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Канделябр

Джерела

1). Академічний тлумачний словник

2). Орфографічний словник української мови

3). УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

4). СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

Свічни́к,світоч — підставка для встановлення свічки. Виготовляють свічники з металів, скла, порцеляни, дерева та іншого, за допомогою таких інструментів, як силіконовий пістолет, плоскогубці, ножиці, стека. [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв]]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Свічник&oldid=250897