Відмінності між версіями «Свистати»
(Створена сторінка: '''Свистати, -щу, -щеш, '''''гл. ''= '''Свистіти. ''' Категорія:Св) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Свистати, -щу, -щеш, '''''гл. ''= '''Свистіти. ''' | '''Свистати, -щу, -щеш, '''''гл. ''= '''Свистіти. ''' | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | '''СВИСТАТИ, свищу, свищеш, недок.''' | ||
| + | |||
| + | 1. неперех. Те саме, що свистіти 1—4. Опришок біг із лісу й свистав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 142); Інспектор безперестану і безрезультатно свистав у поліцейський свисток (Юрій Смолич, II, 1958, 81); Під гнівні ворожі покрики ясенівців, під їх погрози почав тікати опришок Марусяк.., а йому услід свистали, тюкали (Гнат Хоткевич, II, 1966, 200); Під оборогом хропів дяк Антін та свистав затабаченим носом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 71); Пташки співали і свистали усюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалось (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49); Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24); Кулі свистали над головами втікачів, але Іванові було не до куль (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351); Над їхніми головами свище батіг, і вони розбігаються, як сполохані горобчики (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Закотився місяць в хмари, Свище буря по горах (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 39); Навколо вітер свище, і в небі хмари злі... (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 51); [Мати:] Давай серпа, як кажуть! .. (Вириває серпа Мавці з рук і дає Килині, тая кидається на жито і жне, як вогнем палить, аж солома свище під серпом) (Леся Українка, III, 1952, 235). | ||
| + | |||
| + | 2. перех. Те саме, що свистіти 5. Богиня з радіщ [радощів] танцювала, А Зевс метелицю свистав (Іван Котляревський, I, 1952, 292); Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію (Іван Франко, VII, 1951, 237). | ||
| + | ♦ Вітер свище у кишенях див. вітер. | ||
| + | |||
| + | 3. неперех. Свистом кликати, запрошувати. Кличе віла і гукає, й свище, — по долинах люди кажуть: «буря!» (Леся Українка, I, 1951, 389); Як побільшають індичата,.. то вона почне на їх гукати, свистати (Панас Мирний, IV, 1955, 294). | ||
| + | Свистати всіх нагору, мор. — команда, за якою весь екіпаж судна збирається на верхній палубі для роботи, бою. | ||
| + | |||
| + | 4. неперех., розм. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Камінь під ногами ще перед хвилею був сухий, а тепер свище через нього вода (Гнат Хоткевич, II, 1966, 323). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Svistiti.jpg|міні]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Lalalalala666.jpg|міні]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kkkkkkk88.jpg|міні]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 74. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 16:36, 2 грудня 2019
Свистати, -щу, -щеш, гл. = Свистіти.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
СВИСТАТИ, свищу, свищеш, недок.
1. неперех. Те саме, що свистіти 1—4. Опришок біг із лісу й свистав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 142); Інспектор безперестану і безрезультатно свистав у поліцейський свисток (Юрій Смолич, II, 1958, 81); Під гнівні ворожі покрики ясенівців, під їх погрози почав тікати опришок Марусяк.., а йому услід свистали, тюкали (Гнат Хоткевич, II, 1966, 200); Під оборогом хропів дяк Антін та свистав затабаченим носом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 71); Пташки співали і свистали усюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалось (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49); Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24); Кулі свистали над головами втікачів, але Іванові було не до куль (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351); Над їхніми головами свище батіг, і вони розбігаються, як сполохані горобчики (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Закотився місяць в хмари, Свище буря по горах (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 39); Навколо вітер свище, і в небі хмари злі... (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 51); [Мати:] Давай серпа, як кажуть! .. (Вириває серпа Мавці з рук і дає Килині, тая кидається на жито і жне, як вогнем палить, аж солома свище під серпом) (Леся Українка, III, 1952, 235).
2. перех. Те саме, що свистіти 5. Богиня з радіщ [радощів] танцювала, А Зевс метелицю свистав (Іван Котляревський, I, 1952, 292); Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію (Іван Франко, VII, 1951, 237). ♦ Вітер свище у кишенях див. вітер.
3. неперех. Свистом кликати, запрошувати. Кличе віла і гукає, й свище, — по долинах люди кажуть: «буря!» (Леся Українка, I, 1951, 389); Як побільшають індичата,.. то вона почне на їх гукати, свистати (Панас Мирний, IV, 1955, 294).
Свистати всіх нагору, мор. — команда, за якою весь екіпаж судна збирається на верхній палубі для роботи, бою.
4. неперех., розм. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Камінь під ногами ще перед хвилею був сухий, а тепер свище через нього вода (Гнат Хоткевич, II, 1966, 323).
Ілюстрації
 |
 |
 |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 74.
