Відмінності між версіями «Сарана»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сарана, -ни, '''''ж. ''Саранча. ''Накочувала сарана. ''Ном. № 9246. Категорія:Са)
 
(зміни)
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Сарана, -ни, '''''ж. ''Саранча. ''Накочувала сарана. ''Ном. № 9246.  
+
''' Сарана '''
−
[[Категорія:Са]]
+
 
 +
==  Словник Грічненка ==
 +
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
 +
 
 +
==  Сучасні словники ==
 +
=== Словник української мови Академічний тлумачний словник ===
 +
САРАНА́, и, жін.
 +
1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства;
 +
//  збірн. Велика кількість цих комах. Хмари сарани, які з'явилися в Африці у 1958 році, були настільки густими, що буквально заступили сонце (Хлібороб України, 2, 1970, 47); Незабаром хлопці принесли страшну звістку: з півдня йде чорною хмарою сарана (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 108).
 +
▲ Перелітна сарана — сарана з крилами, що може перелітати на великі віддалі. Доросла перелітна, або азіатська, сарана бував від 40 до 50 мм завдовжки; вона зеленувато-сіра або зелена (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 21); Піша сарана — безкрила сарана, що пересувається по землі. Личинки пересуваються з місця на місце стрибками й тому називаються пішою сараною (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 52).
 +
2. збірн., перен., зневажл. Велика кількість людей як уособлення зажерливої і руйнівної сили. То [пани Польські] була здавна, ще за гетьманщини, голодна ненажерлива сарана, котра налетіла з Польщі на вільні степи розкішної України... Жерти, трощити — одна в неї здавна думка... (Панас Мирний, I, 1949, 207); — Ігуменя, два попи, два дяки, сімсот монашок — ціла сарана сидить на селянській шиї, оббирав та обкрадає наші кишені (Іван Микитенко, II, 1957, 361); Старші розповідали молодшим, що ця зелена сарана була вже колись у вісімнадцятому на Україні, і що окупантів неминуче знову спіткає та сама доля... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1957, 22);
 +
//  розм. Про тих, кого важко нагодувати. Молодиці бігали, розносили страву й все-таки не нагодували тієї сарани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 195); — Оце приходиться ховатись од проклятої сарани з святим хлібом! — задріботав Порох. — Як та прожра жре — не заховай тільки... (Панас Мирний, I, 1949, 245); — Хіба така сарана не поїсть? — вказала Глафіра на дітей, що вминали картоплю з казана (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 12).
 +
♦ Як (наче, мов і т. ін.) сарана; Сараною сунути (налітати, лізти і т. ін.) — великою масою сунути, налітати, лізти і т. ін. куди-небудь. Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Натан Рибак, Час.., 1960, 271); З'являлись, як хвилі в морі, різні орди, сараною налітали вони на полян, руйнували й грабували городи й села над Россю і Дніпром, гнали людей в неволю (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 256); Як [тієї] сарани — дуже багато. — Їх — ворогів і поганців — як сарани, цілі хмарища (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 33); — Дітей ми не будемо мати, та й нащо нам той клопіт, тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Ось і табір. Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 349).
 +
=== Фразеологічний словник української мови ===
 +
САРАНА
 +
 
 +
як (мов, на́че і т. ін.) сарана́. 1. зі сл. лі́зти, су́нути і т. ін. Великою масою, навально. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М. Лазорський); — Лізете, мов сарана,— сказав пан сотник.— А ви (козаки) не стійте на дорозі. Сунуть монголи чи татари на Європу, а на їхній дорозі — ви! (О. Ільченко); Зі всіх боків, наче сарана, сунули (фашисти) (Н. Рибак). 2. зі сл. ї́сти, об’їда́ти і т. ін. Дощенту, повністю. — Твої родичі .. об’їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе він (М. Стельмах); — І де ти бачив доброго москаля! — вже гнівалася мати. — Гетьманщина ледь спекалася тих постоїв, як сарана, все поїли і в додаток наробили стільки шкоди, що не затамуєш того і за сотню літ, і все те робили прості жовніри (М. Лазорський).
 +
 
 +
як (мов) (тіє́ї) сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув (хлопчик) — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); (Семен:) — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).
 +
 
 +
==  Ілюстрації ==
 +
<gallery>
 +
Cfhfyxfjpg.jpg|Опис1
 +
Locusta_migratoria4_1.jpg|Опис2
 +
</gallery>
 +
 
 +
==  Див.також ==
 +
  http://sum.in.ua/s/Sarana
 +
  <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53396-sarana.html" title="САРАНА. Словник української мови Б.Грінченка.">САРАНА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
 +
  <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53409/361176.html">САРАНА</a>

Поточна версія на 23:14, 25 жовтня 2016

Сарана

Словник Грічненка

Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник

САРАНА́, и, жін. 1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства; // збірн. Велика кількість цих комах. Хмари сарани, які з'явилися в Африці у 1958 році, були настільки густими, що буквально заступили сонце (Хлібороб України, 2, 1970, 47); Незабаром хлопці принесли страшну звістку: з півдня йде чорною хмарою сарана (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 108). ▲ Перелітна сарана — сарана з крилами, що може перелітати на великі віддалі. Доросла перелітна, або азіатська, сарана бував від 40 до 50 мм завдовжки; вона зеленувато-сіра або зелена (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 21); Піша сарана — безкрила сарана, що пересувається по землі. Личинки пересуваються з місця на місце стрибками й тому називаються пішою сараною (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 52). 2. збірн., перен., зневажл. Велика кількість людей як уособлення зажерливої і руйнівної сили. То [пани Польські] була здавна, ще за гетьманщини, голодна ненажерлива сарана, котра налетіла з Польщі на вільні степи розкішної України... Жерти, трощити — одна в неї здавна думка... (Панас Мирний, I, 1949, 207); — Ігуменя, два попи, два дяки, сімсот монашок — ціла сарана сидить на селянській шиї, оббирав та обкрадає наші кишені (Іван Микитенко, II, 1957, 361); Старші розповідали молодшим, що ця зелена сарана була вже колись у вісімнадцятому на Україні, і що окупантів неминуче знову спіткає та сама доля... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1957, 22); // розм. Про тих, кого важко нагодувати. Молодиці бігали, розносили страву й все-таки не нагодували тієї сарани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 195); — Оце приходиться ховатись од проклятої сарани з святим хлібом! — задріботав Порох. — Як та прожра жре — не заховай тільки... (Панас Мирний, I, 1949, 245); — Хіба така сарана не поїсть? — вказала Глафіра на дітей, що вминали картоплю з казана (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 12). ♦ Як (наче, мов і т. ін.) сарана; Сараною сунути (налітати, лізти і т. ін.) — великою масою сунути, налітати, лізти і т. ін. куди-небудь. Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Натан Рибак, Час.., 1960, 271); З'являлись, як хвилі в морі, різні орди, сараною налітали вони на полян, руйнували й грабували городи й села над Россю і Дніпром, гнали людей в неволю (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 256); Як [тієї] сарани — дуже багато. — Їх — ворогів і поганців — як сарани, цілі хмарища (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 33); — Дітей ми не будемо мати, та й нащо нам той клопіт, тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Ось і табір. Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 349).

Фразеологічний словник української мови

САРАНА

як (мов, на́че і т. ін.) сарана́. 1. зі сл. лі́зти, су́нути і т. ін. Великою масою, навально. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М. Лазорський); — Лізете, мов сарана,— сказав пан сотник.— А ви (козаки) не стійте на дорозі. Сунуть монголи чи татари на Європу, а на їхній дорозі — ви! (О. Ільченко); Зі всіх боків, наче сарана, сунули (фашисти) (Н. Рибак). 2. зі сл. ї́сти, об’їда́ти і т. ін. Дощенту, повністю. — Твої родичі .. об’їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе він (М. Стельмах); — І де ти бачив доброго москаля! — вже гнівалася мати. — Гетьманщина ледь спекалася тих постоїв, як сарана, все поїли і в додаток наробили стільки шкоди, що не затамуєш того і за сотню літ, і все те робили прості жовніри (М. Лазорський).

як (мов) (тіє́ї) сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув (хлопчик) — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); (Семен:) — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).

Ілюстрації

  • Опис1

  • Опис2

Див.також

 http://sum.in.ua/s/Sarana
 <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53396-sarana.html" title="САРАНА. Словник української мови Б.Грінченка.">САРАНА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
  <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53409/361176.html">САРАНА</a>
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Сарана&oldid=154177