Відмінності між версіями «Самоук»
(Створена сторінка: '''Самоук, -ка, '''''м. ''Самоучка. Желех. Категорія:Са) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | ||
| + | |||
'''Самоук, -ка, '''''м. ''Самоучка. Желех. | '''Самоук, -ка, '''''м. ''Самоучка. Желех. | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| + | |||
| + | '''САМОУ́К''', а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника. Самоук.. Федотов.. став основоположником критичного реалізму в російському живописі (Радянська Україна, 4.VII 1965, 4); В листах надсилають мені й ноти, написані обдарованими самоуками (Павло Тичина, III, 1957, 320). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присл. самоуком. Самостійно, без систематичного навчання, без керівництва. Самоуком Петро Алексеєв навчився грамоти й жадібно шукав відповіді у книгах на питання про становище робітників і селян (Історія СРСР, II, 1957, 246). | ||
| + | |||
| + | '''Самовихова́ння''' — управління суб'єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, хвилюваннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до усвідомлених цілей, ідеалів і переконань задля самовдосконалення. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Eye-reflection-wedding-photography-eyescapes-peter-adams-raw.jpg| Око, в якому є мета. | ||
| + | Файл:Самоук ф-но.jpg| Самоук за фортепіано | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|FuCIMWFUNDc}} | ||
| + | {{#ev:youtube|gBMiUd5IiI}} | ||
Поточна версія на 23:12, 26 листопада 2017
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
Самоук, -ка, м. Самоучка. Желех.
САМОУ́К, а, чол.
1. Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника. Самоук.. Федотов.. став основоположником критичного реалізму в російському живописі (Радянська Україна, 4.VII 1965, 4); В листах надсилають мені й ноти, написані обдарованими самоуками (Павло Тичина, III, 1957, 320).
2. у знач. присл. самоуком. Самостійно, без систематичного навчання, без керівництва. Самоуком Петро Алексеєв навчився грамоти й жадібно шукав відповіді у книгах на питання про становище робітників і селян (Історія СРСР, II, 1957, 246).
Самовихова́ння — управління суб'єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, хвилюваннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до усвідомлених цілей, ідеалів і переконань задля самовдосконалення.
Ілюстрації
Око, в якому є мета.
Самоук за фортепіано
