Відмінності між версіями «Саможатка»
(Створена сторінка: '''Саможатка, -ки, '''''ж. ''Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у. Категорія:Са) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Саможатка, -ки, '''''ж. ''Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у. | '''Саможатка, -ки, '''''ж. ''Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у. | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Жнива́рка[1], жатка[2] — машина для скошування зернових культур та складання у валки чи зв'язування у снопи зернових та інших сільськогосподарських культур. Жниварки бувають зернові, зернобобові, конопляні, для збирання цукрових буряків, соняшникова жатка та кукурудзяна. | ||
| + | |||
| + | Винахідником жниварки вважається Сайрус Маккормік, котрий у 1831 році сконструював, а у 1834 запатентував першу роботоздатну жниварку, що працювала на кінній тязі[3]. | ||
| + | |||
| + | Класифікація жниварок | ||
| + | |||
| + | За типом агрегатування зі сільгосптехнікою | ||
| + | Навісна (працює в парі з комбайном, або з енергозасобом) | ||
| + | Причепна (агрегатується з колісними тракторами) | ||
| + | За методами комбайнування | ||
| + | Прямого комбайнування (коли збирання врожаю відбувається за один етап) | ||
| + | Роздільного комбайнування (спочатку врожай скошується та складається у валок, потім після підсихання колосся відбувається його підгрібання підбирачем та подальший обмолот у бункері зернозбирального комбайну | ||
| + | |||
| + | ЖА́ТКА, и, жін. Машина для скошування зернових та інших рослин. — Там [по хуторах] — і машини всякі задля польової роботи — плуги парові, сіялки, жатки, молотилки (Панас Мирний, IV, 1955, 331); Картоплиння для силосу збирають перед копанням картоплі самохідними комбайнами, жатками (Колгоспник України, 9, 1959, 22). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhatka1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhatka2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhatka3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhatka4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ''Курсивний текст''==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|4ZyySGzu-UU}} | ||
| + | {{#ev:youtube|D4bHdyerfyo}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|4ZyySGzu-UU}} | ||
| + | {{#ev:youtube|D4bHdyerfyo}} | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:32, 28 жовтня 2018
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Жнива́рка[1], жатка[2] — машина для скошування зернових культур та складання у валки чи зв'язування у снопи зернових та інших сільськогосподарських культур. Жниварки бувають зернові, зернобобові, конопляні, для збирання цукрових буряків, соняшникова жатка та кукурудзяна.
Винахідником жниварки вважається Сайрус Маккормік, котрий у 1831 році сконструював, а у 1834 запатентував першу роботоздатну жниварку, що працювала на кінній тязі[3].
Класифікація жниварок
За типом агрегатування зі сільгосптехнікою Навісна (працює в парі з комбайном, або з енергозасобом) Причепна (агрегатується з колісними тракторами) За методами комбайнування Прямого комбайнування (коли збирання врожаю відбувається за один етап) Роздільного комбайнування (спочатку врожай скошується та складається у валок, потім після підсихання колосся відбувається його підгрібання підбирачем та подальший обмолот у бункері зернозбирального комбайну
ЖА́ТКА, и, жін. Машина для скошування зернових та інших рослин. — Там [по хуторах] — і машини всякі задля польової роботи — плуги парові, сіялки, жатки, молотилки (Панас Мирний, IV, 1955, 331); Картоплиння для силосу збирають перед копанням картоплі самохідними комбайнами, жатками (Колгоспник України, 9, 1959, 22).
Ілюстрації
|
|
|
|
Курсивний текст==Медіа==
