Відмінності між версіями «Ряд»
(Створена сторінка: '''Ряд, -ду, '''''м. ''1) Рядъ; линія. ''Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. ''Чуб. V. 1009. ''Сідай...) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ряд, -ду, '''''м. ''1) Рядъ; линія. ''Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. ''Чуб. V. 1009. ''Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. ''Ном. № 11864. ''Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. ''Г. Барв. 318. ''Ішли бояре ряд но ряду. ''Мил. 132. '''Ряду донести'''. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. '''Ряд у ряд ставати'''. Становиться ровными рядами. '''В ряди-годи, в ряди́-часи'''. Изрѣдка. ''То вже в рядигоди упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. ''МВ. II. 9. ''Ми Чайченка бачимо в рядичаси. ''МН. II. 96. 2) Очередь. ''Чекай ряду, дістанеш коляду. ''Ном. № 5568. ''Швидко й до тебе ряд дійде. ''3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101. 4) ''мн. '''''ряди'''. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. ''Боз ряду узяв роботу. ''Ум. '''Рядо́к, рядо́чок. ''' | '''Ряд, -ду, '''''м. ''1) Рядъ; линія. ''Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. ''Чуб. V. 1009. ''Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. ''Ном. № 11864. ''Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. ''Г. Барв. 318. ''Ішли бояре ряд но ряду. ''Мил. 132. '''Ряду донести'''. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. '''Ряд у ряд ставати'''. Становиться ровными рядами. '''В ряди-годи, в ряди́-часи'''. Изрѣдка. ''То вже в рядигоди упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. ''МВ. II. 9. ''Ми Чайченка бачимо в рядичаси. ''МН. II. 96. 2) Очередь. ''Чекай ряду, дістанеш коляду. ''Ном. № 5568. ''Швидко й до тебе ряд дійде. ''3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101. 4) ''мн. '''''ряди'''. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. ''Боз ряду узяв роботу. ''Ум. '''Рядо́к, рядо́чок. ''' | ||
[[Категорія:Ря]] | [[Категорія:Ря]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | 1. '''РЯД''''' - ''сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним, витягнутих в одну лінію. Ряди домів, ряди дерев, як білі тіні, йшли кудись в далеч і розпливались в тумані (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу (Гнат Хоткевич, I, 1966, 115); // Те саме, що гряда. За кам'яною стіною було видно понад Россю ряд невисоких гір (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38); Перед виром стоїть скісно поперек усеї ріки ряд великого каміння (Іван Франко, III, 1950, 7); // у знач. присл. рядом, рядами. Один повз один, один за одним, один біля одного, в одну лінію. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Іван Франко, XIII, 1954, 170). | ||
+ | |||
+ | 2. '''РЯД''''' - ''стрій, вишикуваний в одну лінію; шеренга. Щорс покликав пальцем одного полоненого.. Блідий простакуватий петлюрівець вийшов з рядів і зупинився перед Щорсом (Олександр Довженко, I, 1958, 161); // Люди, що перебувають в такому строю, в шерензі. Ближчі до рундука ряди щось забелькотали (Панас Мирний, III, 1954, 48); Я — твій, коли цвітуть прапори, і йдуть, під музику, ряди (Володимир Сосюра, II, 1958, 144). | ||
+ | |||
+ | 3. '''РЯД''' - те саме, що лава. Наздоганяє [Яресько] хвилю атакуючих, займає місце між товаришами в ряду (Олесь Гончар, II, 1959, 436); Ставай і йди до бою в певнім ряді, Щоб міг здійснити вкупі з усіма Наказ: «Ні п'яді!» (Євген Плужник, Вибр., 1966, 248). | ||
+ | |||
+ | 4. '''РЯД''''' - ''місця для сидіння (у театрі, кіно і т. ін.), розташовані в одну лінію. Вона була завбого вбрана для передніх рядів партеру... (Леся Українка, III, 1952, 706); Ми рушили до театру.. Наші місця були в першому ряді просто проти сцени (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 99); // Люди, що займають такі місця. Зал притих, насторожився. Стало чути, як голосно і важко дихають перші ряди (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 462).'' | ||
+ | |||
+ | 5. '''РЯД''' - сукупність подій, явищ і т. ін., послідовних у часі. І вже тисяча літ проминула.. Ще так само прокотиться друга І безмірний їх ряд промине (Іван Франко, XIII, 1954, 82); Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді.. Його не сточить дощ уїдливий,.. Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281). | ||
+ | |||
+ | 6. '''РЯД''' - тільки мн. Коло осіб, об'єднаних певними стосунками, організацією тощо. КПРС поповнюватиме свої ряди найбільш свідомими і активними трудівниками (Програма КПРС, 1961, 122). Вступати (вступити) в ряди чого — те саме, що Вступати (вступити) до лав (в лави) (див. лава 2). — Я, син трудового народу, добровільно вступаю в ряди Першого українського повстанського імені козака Богу на полку! — пролунав урочисто дзвінкий голос Щорса (Олександр Довженко, І, 1958, 147); Поповнювати (поповнити) ряди див. поповнювати; Приймати (прийняти) в ряди чого — те саме, що Приймати (прийняти) до лав (див. лава 2); Ставати (стати) в ряди чого — займати відповідне місце в якій-небудь організації, групі. | ||
+ | |||
+ | 7. '''РЯД''' - тільки одн. Певна кількість кого-, чого-небудь. В голові [Параскіци] блискавкою промайнув цілий ряд згадок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (Максим Рильський, III, 1956, 20). | ||
+ | |||
+ | 8. '''РЯД''' - спец. група, категорія, розряд у якому-небудь поділі предметів, явищ і т. ін. Лексичний ряд «копито», «клечання», «ряст», «ниточка-смерть» — звичайний для усної народної творчості (Мова і стиль «Вершників», 1955, 42); Шпунтові ряди виготовляють з колод, брусів і дощок (Довідник сільського будівельника, 1956, 159); Вирівнювальний ряд; Шлюзовий ряд; // хім. Сукупність речовин, що мають певні спільні властивості. Ароматичний ряд; Бензольний ряд; // біол. Сукупність близькоспоріднених видів тварин. В основу класифікації [комах] покладено одиницю — вид. Схожі види дають рід, роди складають родину, родини — ряд (Підручник дезинфекції, 1953, 160); // мат. Сукупність величин, розташованих у певній послідовності. Степеневий ряд; Тригонометричний ряд. | ||
+ | |||
+ | 9. '''РЯД''' - рундуки або прилавки для продажу яких-небудь однорідних товарів, розташовані на ринку в одну лінію. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 355); В медяному ряду завжди сила бджіл (Петро Панч, В дорозі, 1959, 33); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37). | ||
+ | |||
+ | 10. '''РЯД''' - те саме, що рядок 3. Бригадир ступав поважно по рядах, Кущі показував неспішною рукою (Максим Рильський, III, 1961, 202). | ||
+ | |||
+ | 11. '''РЯД''' - заст. договір, угода. Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 40); // рідко. Згода. — Дайте мені поміч, зробіть межи нами ряд. Короп наважився мене з світа зігнати! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 66). | ||
+ | |||
+ | 12. '''РЯД''' - заст. черга. Чекай ряду, дістанеш коляду (Номис, 1864, № 5568); Швидко й до тебе ряд дійде (Словник Грінченка). | ||
+ | В одному ряду з ким — разом, заодно. — Приємно, — кажу, — нам сьогодні Вітати у цьому саду Сусідні держави народні, Що з нами в одному ряду (Степан Олійник, Вибр., 1959, 122); В (у) першому ряду; В (у) перших рядах кого і без додатка — в числі найкращих, передових; попереду. Разом зі зростанням майстерності драматурга Іван Микитенко виходив у перші ряди організаторів театрального процесу тридцятих років (Вітчизна, 12, 1968, 202); — Ми, комуністи і комсомольці, повинні знати, де наше місце в поході і в нічному бою. Наше місце — в першім ряду (Олесь Гончар, III, 1959, 97); В (у) ряд (ряди): а) один біля одного, в одну лінію, ланцюжком. Над водою сидять рибалки-аматори. Їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Юрій Яновський, II, 1958, 46); На землю спадала вечірняя мла, як варта на розстріл матросів вела. Хитався вечірній задуманий сад, коли їх над яром поставили в ряд (Володимир Сосюра, I, 1957, 450); б) строєм, шеренгою. Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 197); Під грізним подихом біди нас поладнали у ряди (Володимир Сосюра, I, 1957, 438); В (у) ряду (рядах): а) (кого, чого) у числі, серед. В ряду культурних закладів школа по праву займає почесне місце і є предметом постійного піклування партії та уряду (Радянська Україна, 14.XII 1946, 2); Він справді йшов у рядах перших учнів класу (Максим Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, I, 1952, 44); б) (з ким) разом, спільно. Хай мають вражі прапори Понад Чернечою горою, Та переможуть дві сестри В ряду із третьою сестрою (Максим Рильський, II, 1960, 180); Давати (дати) ряд — те саме, що Давати (дати) лад (порядок) (див. давати). Єремія за всім доглядав сам, усьому давав ряд (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 21); Згуртувати ряди — досягти одностайності у рішеннях, діях; об'єднатися для здійснення якоїсь мети. Тісніше згуртуймо ряди, — пролетаріат повинен перемогти! (Ленін, 34, 1973, 401); Змикати (зімкнути) ряди див. змикати; Поставити в ряд див. поставити; Ряд у ряд — один повз один, один за одним, один біля одного. На стінах ряд у ряд тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); Ставати (стати) в [один] ряд з ким — чим — підніматися до рівня кого-, чого-небудь, бути на одному рівні з кимсь, чимсь. Ян Костра.. досягає такого рівня поетичної дозрілості і емоційності, що творчість цього письменника стає в ряд з кращими досягненнями нашої передової поезії (Вітчизна, 5, 1956, 137); Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (Мистецтво, 2, 1962, 31); Ставити в [один] ряд кого, що — уподібнювати кого-, що-небудь у якомусь відношенні; Шикувати (вишикувати, ладнати, поладнати і т. ін.) ряди; Шикуватися в ряди — утворювати шеренги. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:riad1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:riad2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:riad3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:riad4.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:riad5.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ''Усталені словосполучення, фразеологізми "ряд"'' | ||
+ | |||
+ | * в пе́ршім ряду́ | ||
+ | * в ряду́ | ||
+ | * зімкну́ти ряди́ | ||
+ | * змика́ти ряди́ | ||
+ | * ряд по рядо́чку | ||
+ | * ряд у ряд | ||
+ | * става́ти в оди́н ряд | ||
+ | * става́ти в ряд | ||
+ | * ста́ти в оди́н ряд | ||
+ | * ста́ти в ряд | ||
+ | * стоя́ти в одно́му ряду́ | ||
+ | * у пе́рших ряда́х | ||
+ | * у три ряди́ | ||
+ | |||
+ | ''Етимологія'' | ||
+ | |||
+ | Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. рядъ, ст.-слав. рѩдъ (др.-греч. τάξις, διαδοχή); русск. ряд, укр. ряд, болг. ред(ъ́т) «ряд, порядок, строка», сербохорв. ре̑д «ряд», словенск. rȇd (род. п. -а) «порядок, ряд, ярус», чешск. řád «порядок, класс (бот.); строй», словацк. rád, польск. rząd (род. п. rzędu) «ряд», в.-луж. rjad, н.-луж. rěd «ряд, порядок» | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. . | ||
+ | |||
+ | 2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3.Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. | ||
+ | |||
+ | 3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. | ||
+ | |||
+ | 4. https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%8F%D0%B4 | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 18:25, 23 листопада 2015
Ряд, -ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Чуб. V. 1009. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Ном. № 11864. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Г. Барв. 318. Ішли бояре ряд но ряду. Мил. 132. Ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. Ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. В ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в рядигоди упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. МВ. II. 9. Ми Чайченка бачимо в рядичаси. МН. II. 96. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ном. № 5568. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. Желех. Шух. І. 101. 4) мн. ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. Вас. 202. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. Рядо́к, рядо́чок.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. РЯД - сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним, витягнутих в одну лінію. Ряди домів, ряди дерев, як білі тіні, йшли кудись в далеч і розпливались в тумані (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу (Гнат Хоткевич, I, 1966, 115); // Те саме, що гряда. За кам'яною стіною було видно понад Россю ряд невисоких гір (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38); Перед виром стоїть скісно поперек усеї ріки ряд великого каміння (Іван Франко, III, 1950, 7); // у знач. присл. рядом, рядами. Один повз один, один за одним, один біля одного, в одну лінію. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Іван Франко, XIII, 1954, 170).
2. РЯД - стрій, вишикуваний в одну лінію; шеренга. Щорс покликав пальцем одного полоненого.. Блідий простакуватий петлюрівець вийшов з рядів і зупинився перед Щорсом (Олександр Довженко, I, 1958, 161); // Люди, що перебувають в такому строю, в шерензі. Ближчі до рундука ряди щось забелькотали (Панас Мирний, III, 1954, 48); Я — твій, коли цвітуть прапори, і йдуть, під музику, ряди (Володимир Сосюра, II, 1958, 144).
3. РЯД - те саме, що лава. Наздоганяє [Яресько] хвилю атакуючих, займає місце між товаришами в ряду (Олесь Гончар, II, 1959, 436); Ставай і йди до бою в певнім ряді, Щоб міг здійснити вкупі з усіма Наказ: «Ні п'яді!» (Євген Плужник, Вибр., 1966, 248).
4. РЯД - місця для сидіння (у театрі, кіно і т. ін.), розташовані в одну лінію. Вона була завбого вбрана для передніх рядів партеру... (Леся Українка, III, 1952, 706); Ми рушили до театру.. Наші місця були в першому ряді просто проти сцени (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 99); // Люди, що займають такі місця. Зал притих, насторожився. Стало чути, як голосно і важко дихають перші ряди (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 462).
5. РЯД - сукупність подій, явищ і т. ін., послідовних у часі. І вже тисяча літ проминула.. Ще так само прокотиться друга І безмірний їх ряд промине (Іван Франко, XIII, 1954, 82); Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді.. Його не сточить дощ уїдливий,.. Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281).
6. РЯД - тільки мн. Коло осіб, об'єднаних певними стосунками, організацією тощо. КПРС поповнюватиме свої ряди найбільш свідомими і активними трудівниками (Програма КПРС, 1961, 122). Вступати (вступити) в ряди чого — те саме, що Вступати (вступити) до лав (в лави) (див. лава 2). — Я, син трудового народу, добровільно вступаю в ряди Першого українського повстанського імені козака Богу на полку! — пролунав урочисто дзвінкий голос Щорса (Олександр Довженко, І, 1958, 147); Поповнювати (поповнити) ряди див. поповнювати; Приймати (прийняти) в ряди чого — те саме, що Приймати (прийняти) до лав (див. лава 2); Ставати (стати) в ряди чого — займати відповідне місце в якій-небудь організації, групі.
7. РЯД - тільки одн. Певна кількість кого-, чого-небудь. В голові [Параскіци] блискавкою промайнув цілий ряд згадок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (Максим Рильський, III, 1956, 20).
8. РЯД - спец. група, категорія, розряд у якому-небудь поділі предметів, явищ і т. ін. Лексичний ряд «копито», «клечання», «ряст», «ниточка-смерть» — звичайний для усної народної творчості (Мова і стиль «Вершників», 1955, 42); Шпунтові ряди виготовляють з колод, брусів і дощок (Довідник сільського будівельника, 1956, 159); Вирівнювальний ряд; Шлюзовий ряд; // хім. Сукупність речовин, що мають певні спільні властивості. Ароматичний ряд; Бензольний ряд; // біол. Сукупність близькоспоріднених видів тварин. В основу класифікації [комах] покладено одиницю — вид. Схожі види дають рід, роди складають родину, родини — ряд (Підручник дезинфекції, 1953, 160); // мат. Сукупність величин, розташованих у певній послідовності. Степеневий ряд; Тригонометричний ряд.
9. РЯД - рундуки або прилавки для продажу яких-небудь однорідних товарів, розташовані на ринку в одну лінію. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 355); В медяному ряду завжди сила бджіл (Петро Панч, В дорозі, 1959, 33); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, I, 1959, 37).
10. РЯД - те саме, що рядок 3. Бригадир ступав поважно по рядах, Кущі показував неспішною рукою (Максим Рильський, III, 1961, 202).
11. РЯД - заст. договір, угода. Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 40); // рідко. Згода. — Дайте мені поміч, зробіть межи нами ряд. Короп наважився мене з світа зігнати! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 66).
12. РЯД - заст. черга. Чекай ряду, дістанеш коляду (Номис, 1864, № 5568); Швидко й до тебе ряд дійде (Словник Грінченка). В одному ряду з ким — разом, заодно. — Приємно, — кажу, — нам сьогодні Вітати у цьому саду Сусідні держави народні, Що з нами в одному ряду (Степан Олійник, Вибр., 1959, 122); В (у) першому ряду; В (у) перших рядах кого і без додатка — в числі найкращих, передових; попереду. Разом зі зростанням майстерності драматурга Іван Микитенко виходив у перші ряди організаторів театрального процесу тридцятих років (Вітчизна, 12, 1968, 202); — Ми, комуністи і комсомольці, повинні знати, де наше місце в поході і в нічному бою. Наше місце — в першім ряду (Олесь Гончар, III, 1959, 97); В (у) ряд (ряди): а) один біля одного, в одну лінію, ланцюжком. Над водою сидять рибалки-аматори. Їхні самолови на довгих прутах нахилилися в ряд (Юрій Яновський, II, 1958, 46); На землю спадала вечірняя мла, як варта на розстріл матросів вела. Хитався вечірній задуманий сад, коли їх над яром поставили в ряд (Володимир Сосюра, I, 1957, 450); б) строєм, шеренгою. Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 197); Під грізним подихом біди нас поладнали у ряди (Володимир Сосюра, I, 1957, 438); В (у) ряду (рядах): а) (кого, чого) у числі, серед. В ряду культурних закладів школа по праву займає почесне місце і є предметом постійного піклування партії та уряду (Радянська Україна, 14.XII 1946, 2); Він справді йшов у рядах перших учнів класу (Максим Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, I, 1952, 44); б) (з ким) разом, спільно. Хай мають вражі прапори Понад Чернечою горою, Та переможуть дві сестри В ряду із третьою сестрою (Максим Рильський, II, 1960, 180); Давати (дати) ряд — те саме, що Давати (дати) лад (порядок) (див. давати). Єремія за всім доглядав сам, усьому давав ряд (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 21); Згуртувати ряди — досягти одностайності у рішеннях, діях; об'єднатися для здійснення якоїсь мети. Тісніше згуртуймо ряди, — пролетаріат повинен перемогти! (Ленін, 34, 1973, 401); Змикати (зімкнути) ряди див. змикати; Поставити в ряд див. поставити; Ряд у ряд — один повз один, один за одним, один біля одного. На стінах ряд у ряд тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); Ставати (стати) в [один] ряд з ким — чим — підніматися до рівня кого-, чого-небудь, бути на одному рівні з кимсь, чимсь. Ян Костра.. досягає такого рівня поетичної дозрілості і емоційності, що творчість цього письменника стає в ряд з кращими досягненнями нашої передової поезії (Вітчизна, 5, 1956, 137); Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (Мистецтво, 2, 1962, 31); Ставити в [один] ряд кого, що — уподібнювати кого-, що-небудь у якомусь відношенні; Шикувати (вишикувати, ладнати, поладнати і т. ін.) ряди; Шикуватися в ряди — утворювати шеренги.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Усталені словосполучення, фразеологізми "ряд"
* в пе́ршім ряду́ * в ряду́ * зімкну́ти ряди́ * змика́ти ряди́ * ряд по рядо́чку * ряд у ряд * става́ти в оди́н ряд * става́ти в ряд * ста́ти в оди́н ряд * ста́ти в ряд * стоя́ти в одно́му ряду́ * у пе́рших ряда́х * у три ряди́
Етимологія
Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. рядъ, ст.-слав. рѩдъ (др.-греч. τάξις, διαδοχή); русск. ряд, укр. ряд, болг. ред(ъ́т) «ряд, порядок, строка», сербохорв. ре̑д «ряд», словенск. rȇd (род. п. -а) «порядок, ряд, ярус», чешск. řád «порядок, класс (бот.); строй», словацк. rád, польск. rząd (род. п. rzędu) «ряд», в.-луж. rjad, н.-луж. rěd «ряд, порядок»
Джерела та література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. .
2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3.Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006.
3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7.
4. https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%8F%D0%B4