Відмінності між версіями «Рябина»
(Створена сторінка: '''Ряби́на, -ни, '''''ж. ''Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742. Категорія:Ря) |
м |
||
(не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ряби́на, -ни, '''''ж. ''Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742. | '''Ряби́на, -ни, '''''ж. ''Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742. | ||
− | [[Категорія:Ря]] | + | [[Файл:СБГ_рябина.jpg|324px|thumb|right|Рябина ягода]] |
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ====Вікіпедія==== | ||
+ | |||
+ | Гороби́на — рід рослин родини розових. Листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Квітки двостатеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття. | ||
+ | |||
+ | ====Фармацевтична енциклопедія==== | ||
+ | |||
+ | 1. рід листопадних дерев і кущів родини розоцвітих (Rosaceae Juss.). Відомо 84 види роду, поширені в помірному поясі Північної півкулі. У країнах СНД нараховують 34 дикорослих види, в Україні — 3. Культивується. Найпоширеніший вид — Г. звичайна — S. aucuparia L. (лат. sorbere — поглинати, оскільки більшість видів їстівні + abis — птах, capere — притягувати, ловити); рос. назва: рябина обыкновенная; нар. назви: богорошник, грабина, рабина, скорух. В Україні також ростуть Г. домашня (Г. садова) — S. domestica L., берека — S. torminalis (L.) Crantz, Г. круглолиста — S. aria (L.) Crantz, Г. скандинавська — S. scandica Fr., Г. грецька — S. graeca Hedl., Г. турецька — S. turcica Zinserl., Г. кримська — S. taurica Zinserl., Г. несправжньошироколиста — S. pseudolatifolia K. Pop., Г. проміжна — S. intermedia (Ehrh.) Pers. Поширену в культурі Г. чорноплідну відносять до роду аронія (див. Аронія чорноплідна). | ||
+ | |||
+ | 2. дерево або кущ 5–20 м завв., із сірою гладкою корою; молоді гілки сірувато-червоні, опушені. Листки чергові, з опушеними черешками, непарноперисті, з 9–17 довгастими або видовженоланцетними, гостропилчастими, майже сидячими листочками, зверху темно-зеленими, знизу — сизими. Прилистки до 10 мм завд., нерівнозубчасті або цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, блідо-жовті або рожеві, численні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття. Плоди — яблукоподібні, дво-, п’ятигніздні, кулясті або овальні діаметром до 9 мм, червоні або жовтувато-червоні, блискучі, з чашечкою, яка має п’ять малопомітних зубчиків, із 2–7 довгастими, серпоподібно зігнутими, гладкими із загостреними кінцями насінинами. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у вересні. Поширена майже по всій Україні, росте в підліску хвойних і змішаних лісів, серед чагарників, на узліссях. | ||
+ | |||
+ | Офіцинальною сировиною Г. звичайної є плоди — Fructus Sorbi. Запаси сировини великі. Щорічно можна заготовляти десятки тонн плодів Г. звичайної, насамперед на Поліссі та в Карпатах. | ||
+ | |||
+ | ====Академічний тлумачний словник==== | ||
+ | |||
+ | 1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. | ||
+ | |||
+ | 2. Ягоди цього дерева. | ||
+ | |||
+ | ====Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 147.==== | ||
+ | |||
+ | Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть фонами, а також плоди цього дерева; має великі лікувальні властивості, тому здавна використовується в народній медицині; гілка горобини символізує палицю Перуна (звідси гороби́ні но́чі, тобто грозові; їх спостерігаємо, коли цвіте горобина або коли визрівають її плоди, тобто в середині літа або на початку осені; за горобиною вгадували погоду й урожай, — «пізно цвіте горобина — на довгу осінь», «урожай горобини — на морози взимку», «горобина рано цвіте — багато вівса буде». Обступили стару, як горобці горобину (Марко Вовчок). | ||
+ | |||
+ | ====Словник української мови: в 11 томах. — Том 2==== | ||
+ | |||
+ | 1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. Хата була стара, напівзруйнована, з одного боку — ясени, з другого сливник та горобина (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); Горобина звичайна. Дерево до 15 м заввишки, дуже красиве своїм оригінальним листям та червоними плодами (Озеленення колгоспного села, 1955, 69). | ||
+ | |||
+ | 2. Ягоди цього дерева. Хоч би де замріла Квіточка одна, Тільки й червоніє, Що горобина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 173); Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 93). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | [[Файл:СБГ_рябина_2018.jpg|310px]] [[Файл:СБГ_Гробина_ботан.jpg|274px]] [[Файл:СБГ_чай_з_горобини.jpg|274px]] | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|ji2NoX2-yTE}} | ||
+ | |||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | |||
+ | '''Glosbe''' | ||
+ | |||
+ | rowan { noun } | ||
+ | tree or shrub of the genus Sorbus | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Див.також== | ||
+ | "Цікаві факти про горобину" | ||
+ | |||
+ | Гіркі ягоди звичайної горобини втрачають свою гіркоту після перших заморозків. Морозилка, до речі, теж підійде. | ||
+ | |||
+ | Ягоди великоплідних горобини, що виростає в тому числі і в Криму, важать до 20 грам і відрізняються приємним солодким смаком. | ||
+ | |||
+ | Чорна горобина, так звана «черноплодка», з точки зору ботаніки горобиною не є. | ||
+ | |||
+ | Чим тепліше клімат, тим більше висота, якої може досягати горобина. У теплих умовах горобина виростає до 15 метрів, а в холодних і суворих рідко досягає хоча б одного метра. | ||
+ | |||
+ | Горобина здатна рости навіть у вічній мерзлоті. Це одне з небагатьох дерев, які вміють так добре пристосовуватися до навколишнього середовища (цікаві факти про дерева). | ||
+ | |||
+ | Будова ягоди горобини схоже за конструкцією яблука. | ||
+ | |||
+ | Горобинові ягоди містять багато кислоти, яка є природним антисептиком. | ||
+ | |||
+ | Роза, шипшина і горобина – родинні рослини, що належать до одного сімейства. | ||
+ | |||
+ | Свіжі ягоди гіркою горобини отруйні, вони цілком можуть вбити навіть дорослої людини, якщо їх поїсти. | ||
+ | |||
+ | Горобина віком хоча б в 20 років здатна приносить до сотки кілограм ягід щорічно. | ||
+ | |||
+ | Деревина горобини використовується в безлічі різних виробів. З неї навіть роблять меблі. | ||
+ | |||
+ | Традиційні слов’янські рецепти приготування з горобини компотів, варення, киселів та іншого досі цілком актуальні. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Цікаві факти про горобину | ||
+ | http://moyaosvita.com.ua/prurodoznavstvo/cikavi-fakti-pro-gorobinu/ | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія:Ря]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:07, 14 листопада 2018
Ряби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.
Зміст
Сучасні словники
Вікіпедія
Гороби́на — рід рослин родини розових. Листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Квітки двостатеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття.
Фармацевтична енциклопедія
1. рід листопадних дерев і кущів родини розоцвітих (Rosaceae Juss.). Відомо 84 види роду, поширені в помірному поясі Північної півкулі. У країнах СНД нараховують 34 дикорослих види, в Україні — 3. Культивується. Найпоширеніший вид — Г. звичайна — S. aucuparia L. (лат. sorbere — поглинати, оскільки більшість видів їстівні + abis — птах, capere — притягувати, ловити); рос. назва: рябина обыкновенная; нар. назви: богорошник, грабина, рабина, скорух. В Україні також ростуть Г. домашня (Г. садова) — S. domestica L., берека — S. torminalis (L.) Crantz, Г. круглолиста — S. aria (L.) Crantz, Г. скандинавська — S. scandica Fr., Г. грецька — S. graeca Hedl., Г. турецька — S. turcica Zinserl., Г. кримська — S. taurica Zinserl., Г. несправжньошироколиста — S. pseudolatifolia K. Pop., Г. проміжна — S. intermedia (Ehrh.) Pers. Поширену в культурі Г. чорноплідну відносять до роду аронія (див. Аронія чорноплідна).
2. дерево або кущ 5–20 м завв., із сірою гладкою корою; молоді гілки сірувато-червоні, опушені. Листки чергові, з опушеними черешками, непарноперисті, з 9–17 довгастими або видовженоланцетними, гостропилчастими, майже сидячими листочками, зверху темно-зеленими, знизу — сизими. Прилистки до 10 мм завд., нерівнозубчасті або цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, блідо-жовті або рожеві, численні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття. Плоди — яблукоподібні, дво-, п’ятигніздні, кулясті або овальні діаметром до 9 мм, червоні або жовтувато-червоні, блискучі, з чашечкою, яка має п’ять малопомітних зубчиків, із 2–7 довгастими, серпоподібно зігнутими, гладкими із загостреними кінцями насінинами. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у вересні. Поширена майже по всій Україні, росте в підліску хвойних і змішаних лісів, серед чагарників, на узліссях.
Офіцинальною сировиною Г. звичайної є плоди — Fructus Sorbi. Запаси сировини великі. Щорічно можна заготовляти десятки тонн плодів Г. звичайної, насамперед на Поліссі та в Карпатах.
Академічний тлумачний словник
1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами.
2. Ягоди цього дерева.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 147.
Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть фонами, а також плоди цього дерева; має великі лікувальні властивості, тому здавна використовується в народній медицині; гілка горобини символізує палицю Перуна (звідси гороби́ні но́чі, тобто грозові; їх спостерігаємо, коли цвіте горобина або коли визрівають її плоди, тобто в середині літа або на початку осені; за горобиною вгадували погоду й урожай, — «пізно цвіте горобина — на довгу осінь», «урожай горобини — на морози взимку», «горобина рано цвіте — багато вівса буде». Обступили стару, як горобці горобину (Марко Вовчок).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2
1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. Хата була стара, напівзруйнована, з одного боку — ясени, з другого сливник та горобина (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); Горобина звичайна. Дерево до 15 м заввишки, дуже красиве своїм оригінальним листям та червоними плодами (Озеленення колгоспного села, 1955, 69).
2. Ягоди цього дерева. Хоч би де замріла Квіточка одна, Тільки й червоніє, Що горобина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 173); Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 93).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Glosbe
rowan { noun } tree or shrub of the genus Sorbus
Див.також
"Цікаві факти про горобину"
Гіркі ягоди звичайної горобини втрачають свою гіркоту після перших заморозків. Морозилка, до речі, теж підійде.
Ягоди великоплідних горобини, що виростає в тому числі і в Криму, важать до 20 грам і відрізняються приємним солодким смаком.
Чорна горобина, так звана «черноплодка», з точки зору ботаніки горобиною не є.
Чим тепліше клімат, тим більше висота, якої може досягати горобина. У теплих умовах горобина виростає до 15 метрів, а в холодних і суворих рідко досягає хоча б одного метра.
Горобина здатна рости навіть у вічній мерзлоті. Це одне з небагатьох дерев, які вміють так добре пристосовуватися до навколишнього середовища (цікаві факти про дерева).
Будова ягоди горобини схоже за конструкцією яблука.
Горобинові ягоди містять багато кислоти, яка є природним антисептиком.
Роза, шипшина і горобина – родинні рослини, що належать до одного сімейства.
Свіжі ягоди гіркою горобини отруйні, вони цілком можуть вбити навіть дорослої людини, якщо їх поїсти.
Горобина віком хоча б в 20 років здатна приносить до сотки кілограм ягід щорічно.
Деревина горобини використовується в безлічі різних виробів. З неї навіть роблять меблі.
Традиційні слов’янські рецепти приготування з горобини компотів, варення, киселів та іншого досі цілком актуальні.
Джерела та література
Цікаві факти про горобину http://moyaosvita.com.ua/prurodoznavstvo/cikavi-fakti-pro-gorobinu/