Відмінності між версіями «Рукодійниця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рукодійниця, -ці, '''''ж. ''Рукодѣльница. Харьк. Категорія:Ру)
 
 
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рукодійниця, -ці, '''''ж. ''Рукодѣльница. Харьк.  
 
'''Рукодійниця, -ці, '''''ж. ''Рукодѣльница. Харьк.  
 +
[[Категорія:Ру]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
Рукодійниця -і, ж. Жінка, яка займається рукоділлям (у 2 знач.).
 +
Примірна, старанна робітниця, трудівниця.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукодійниця.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукодійниця 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукодійниця 2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
https://www.youtube.com/watch?v=HMXqVBPy09Y
 +
 +
==Джерела та література==
 +
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 87.
 +
# Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 7, 1974. — Стор. 906.
 +
# Великий тлумачний словник сучасної української мови 5-е видання: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1543 с.
 +
# Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:243)
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Ру]]
 
[[Категорія:Ру]]

Поточна версія на 00:16, 25 листопада 2015

Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.

Сучасні словники

Рукодійниця -і, ж. Жінка, яка займається рукоділлям (у 2 знач.). Примірна, старанна робітниця, трудівниця.

Ілюстрації

Рукодійниця.jpg Рукодійниця 1.jpg Рукодійниця 2.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=HMXqVBPy09Y

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 87.
  2. Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 7, 1974. — Стор. 906.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови 5-е видання: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1543 с.
  4. Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:243)

Зовнішні посилання

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F