Відмінності між версіями «Рукавиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рукави́ця, -ці, '''''ж. ''1) Рукавица. ''Од Спаса та й рукавиці до паса. ''Ном. № 485. 2) Перчатка. В...)
 
(Джерела та література)
 
(не показано 32 проміжні версії 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Рукави́ця, -ці, '''''ж. ''1) Рукавица. ''Од Спаса та й рукавиці до паса. ''Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. '''Рукавичка. '''Чуб. III. 451. ''Лакей у білих рукавичках. ''Левиц. Пов. 433.  
+
'''Рукави́ця, -ці, '''''ж. ''
 +
1. Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), який надівають на кисть руки у холод або для роботи. Ввечері плете [Іван] рукавиці, бавиться з дітками, шуткує (Панас Мирний, II, 1954, 210); Бійці йшли у валянках, теплих шапках і теплих рукавицях (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 502);  * У порівняннях. Ярема блукав по кривулястих вулицях наосліп, немов у вовняній рукавиці (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 185).  
 +
♦ Міняти, як (мов і т. ін.) рукавиці кого, що — те саме, що Міняти, як (мов і т. ін.) рукавички (див. рукавичка).
 +
 
 +
2. іст. Металевий футляр, який надівав рицар на руку під час бою. Едварду глянув він в лице, Мов кинув блискавицю, Здійняв і кинув ворогам Залізну рукавицю (Леся Українка, I, 1951, 353).
 
[[Категорія:Ру]]
 
[[Категорія:Ру]]
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
Рукавиця - іменник жіночого роду
 +
 +
Рукавиця:
 +
 +
1) рукавица; варежка (вязаная)
 +
 +
2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка
 +
 +
Рукавиця: ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко).
 +
 +
міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"|style="width:20%; padding-top:1em;"|
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 1.jpg|міні|]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 12.jpg|міні|]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rukavucya-dlya-bani.jpg|міні|]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rukavycja-bbq.jpg|міні|]]
 +
|}
 +
 +
==Див.також==
 +
1.[http://slovopedia.org.ua/search.php Словник]
 +
 +
==Медіа==
 +
https://www.youtube.com/watch?v=OE1Y99V7TqE
 +
==Див. також==
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 905.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:59, 26 листопада 2018

Рукави́ця, -ці, ж. 1. Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), який надівають на кисть руки у холод або для роботи. Ввечері плете [Іван] рукавиці, бавиться з дітками, шуткує (Панас Мирний, II, 1954, 210); Бійці йшли у валянках, теплих шапках і теплих рукавицях (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 502); * У порівняннях. Ярема блукав по кривулястих вулицях наосліп, немов у вовняній рукавиці (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 185). ♦ Міняти, як (мов і т. ін.) рукавиці кого, що — те саме, що Міняти, як (мов і т. ін.) рукавички (див. рукавичка).

2. іст. Металевий футляр, який надівав рицар на руку під час бою. Едварду глянув він в лице, Мов кинув блискавицю, Здійняв і кинув ворогам Залізну рукавицю (Леся Українка, I, 1951, 353).

Сучасні словники

Рукавиця - іменник жіночого роду

Рукавиця:

1) рукавица; варежка (вязаная)

2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка

Рукавиця: ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко).

міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).

Ілюстрації

710291 1.jpg
710291 12.jpg
Rukavucya-dlya-bani.jpg
Rukavycja-bbq.jpg

Див.також

1.Словник

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=OE1Y99V7TqE

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 905.

Зовнішні посилання