Відмінності між версіями «Руйновище»
(Створена сторінка: '''Руйно́вище, -ща, '''''с. ''Развалины, мѣсто покрытое развалинами. ''Бо пустками вони ''(до́бра...) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Руйно́вище, -ща, '''''с. ''Развалины, мѣсто покрытое развалинами. ''Бо пустками вони ''(до́бра), ''руйновищем стояли. ''К. Дз. 99. ''Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. ''К. Іов. 34. | '''Руйно́вище, -ща, '''''с. ''Развалины, мѣсто покрытое развалинами. ''Бо пустками вони ''(до́бра), ''руйновищем стояли. ''К. Дз. 99. ''Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. ''К. Іов. 34. | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах'''. | ||
| + | |||
| + | РУЙНО́ВИЩЕ, а, сер., розм. Те саме, що руїна 1. Боляче й лячно було дивитися,.. як із живої теплої оселі ставало руйновище — купа скаліченого дерева (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8); В одній половині напіврозваленого будинку, яку Філіпчук гордо називав цехом, містилася розмонтована друкарська машина. На руйновищах другої половини цвіли здичавілі соняшники (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 142); * У порівняннях. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (Степан Васильченко, I, 1959, 140); | ||
| + | // Місце, територія, вкриті руїнами. Гірська країна стає руйновищем там, де промчали каламутні потоки, скинуті череватими хмарами (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 219). | ||
| + | |||
| + | '''Орфографія''' | ||
| + | |||
| + | руйновище - іменник, середній рід, неістота | ||
| + | |||
| + | '''Словник синонімів''' | ||
| + | |||
| + | РУЇ́НАперев. мн. (залишки зруйнованої споруди, населеного пункту), РУЙНО́ВИЩЕ, ЗВА́ЛИЩЕрозм.,ГРУЗрозм.,РОЗВА́ЛИЩЕрозм. рідко,РУМО́ВИЩЕзаст.,ПРАХзаст.Нехай же сад всесвітній устає Там, де ридала мати на руїні! (М. Рильський); Він дивився на новий будинок, що стояв на місці руйновища (С. Журахович); То тут, то там визирали сірі звалища будівель - свідків славного минулого (Юліан Опільський); Ми столицю підіймаєм з грузів (Л. Дмитерко); Поодинокі перехожі зрідка з’являлися то там, то там серед розвалищ (П. Загребельний); Замість двоповерхового будинку станції побачив румовище (В. Гжицький); Сяє [зірка] .. Над заліза потлілим прахом (А. Малишко). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Руйновище.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Руйновище 1.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Руйновище2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 898. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:18, 4 листопада 2018
Руйно́вище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах.
РУЙНО́ВИЩЕ, а, сер., розм. Те саме, що руїна 1. Боляче й лячно було дивитися,.. як із живої теплої оселі ставало руйновище — купа скаліченого дерева (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8); В одній половині напіврозваленого будинку, яку Філіпчук гордо називав цехом, містилася розмонтована друкарська машина. На руйновищах другої половини цвіли здичавілі соняшники (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 142); * У порівняннях. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (Степан Васильченко, I, 1959, 140); // Місце, територія, вкриті руїнами. Гірська країна стає руйновищем там, де промчали каламутні потоки, скинуті череватими хмарами (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 219).
Орфографія
руйновище - іменник, середній рід, неістота
Словник синонімів
РУЇ́НАперев. мн. (залишки зруйнованої споруди, населеного пункту), РУЙНО́ВИЩЕ, ЗВА́ЛИЩЕрозм.,ГРУЗрозм.,РОЗВА́ЛИЩЕрозм. рідко,РУМО́ВИЩЕзаст.,ПРАХзаст.Нехай же сад всесвітній устає Там, де ридала мати на руїні! (М. Рильський); Він дивився на новий будинок, що стояв на місці руйновища (С. Журахович); То тут, то там визирали сірі звалища будівель - свідків славного минулого (Юліан Опільський); Ми столицю підіймаєм з грузів (Л. Дмитерко); Поодинокі перехожі зрідка з’являлися то там, то там серед розвалищ (П. Загребельний); Замість двоповерхового будинку станції побачив румовище (В. Гжицький); Сяє [зірка] .. Над заліза потлілим прахом (А. Малишко).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 898.
