Відмінності між версіями «Розмайрин»
(Створена сторінка: '''Розмайрин, -ну, '''''м. ''Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. ''Просив хлопчик розмайрин...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Розмайрин | + | '''Розмайрин,''' -ну |
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
| + | '''Розмайрин, -ну,''' м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. ''Просив хлопчик розмайрину юрчик.'' Грин. III. 228. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/rozmaryn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | '''РОЗМАРИ́Н, у,''' чол. ''(Те саме, що і розмайрин)'' | ||
| + | |||
| + | бот. (Rosmarinus, L.). '''Вічнозелена запашна кущова рослина родини губоцвітих, із листя і гілок якої добувають ефірну олію.''' ''Згодом Зопя вийшла до салону, щоб ущипнути кілька гілочок мирту й розмарину на найменший зелений віночок'' (Леся Українка, III, 1952, 653); ''— В чому тебе мати купала? — тихо питав парубок дівчину. — Твоє волосся пахне васильками, м'ятою чи розмарином'' (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 24). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розмарин.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:розмарин4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=U29uOVQZbv8 Секрети вирощування розмарину.] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 50. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 735. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 17:30, 15 квітня 2023
Розмайрин, -ну
Словник Грінченка
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РОЗМАРИ́Н, у, чол. (Те саме, що і розмайрин)
бот. (Rosmarinus, L.). Вічнозелена запашна кущова рослина родини губоцвітих, із листя і гілок якої добувають ефірну олію. Згодом Зопя вийшла до салону, щоб ущипнути кілька гілочок мирту й розмарину на найменший зелений віночок (Леся Українка, III, 1952, 653); — В чому тебе мати купала? — тихо питав парубок дівчину. — Твоє волосся пахне васильками, м'ятою чи розмарином (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 24).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Секрети вирощування розмарину.
Джерела та література
Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 50.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 735.
